Рігобер Сонг
Рігобер Сонг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Рігобер Сонг Баанаг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 1 липня 1976 (48 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нканглікок, Камерун | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 183 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 76 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Камерун | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рігобер Сонг (фр. Rigobert Song, нар. 1 липня 1976, Нканглікок[1]) — камерунський футболіст, що грав на позиції захисника[2]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. З 2022 року очолює тренерський штаб національної збірної Камеруну.
Найдосвідченіший гравець в історії збірної Камеруну[3]. На його рахунку 137 матчів у футболці національної збірної. Сонг володар рекорду по числу проведених матчів на Кубках африканських націй — 35 матчів на 5 турнірах (двічі, в 2000 і 2002 вони були переможними)[4], а також перший африканець, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[5].
У дорослому футболі дебютував 1992 року виступами за команду «Тоннер».
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу французького «Меца», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за команду з Меца наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Меца», був основним гравцем захисту команди.
Влітку 1998 року став гравцем клубу італійської Серії А «Салернітана», але провів в команді лише півроку[6].
Зазнавши невдачі в спробі отримати Коліна Гендріа, на початку 1999 року тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє запросив в свій клуб Сонга, заплативши за трансфер 2,7 млн фунтів[7]. Ріго був уже відомий громадськості, перш за все, завдяки двом червоним карткам на чемпіонатах світу. Дебют Сонга за «Ліверпуль» відбувся 30 січня 1999 року. Мерсисайдці програли «Ковентрі Сіті» з рахунком 1:2, проте, Ріго був досить прихильно прийнятий вболівальниками[8], які навіть вигадали кричалку «We've only got one Song». Проте основним гравцем камерунець стати так і не зумів, зігравши лише в 38 матчах за «червоних».
В кінці 2000 року перебрався в столичний клуб «Вест Гем Юнайтед» за 2,5 млн фунтів, де мав замінити основного захисника команди Ріо Фердінанда[9]. Однак, зміна команди не вирішила проблем, Сонг все так само не міг закріпитися в основі команди Прем'єр-ліги. Через це камерунець відправився в оренду в німецький «Кельн», після чого, в 2002 році, був проданий до французького «Ланса», де провів два сезони у Лізі 1.
Влітку 2004 року уклав контракт з турецьким «Галатасараєм»[10], у складі якого став основним центральним захисником разом з хорватом Стєпаном Томасом. У стамбульській команді провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і двічі вигравав національний чемпіонат (2005/06, 2007/08) та одного разу Кубок Туреччини (2004/05). Під час сезону 2006/07 Сонг посварився прямо під час гри з наставником команди Еріком Геретсом. Хоча Сонг вибачився за інцидент і публічно і в приватному порядку, Геретс не відступив і гравець залишився поза грою[11]. Лише з приходом нового тренера Карла-Гайнца Фельдкампа в сезоні 2007/08, Сонг знову став важливим членом команди і її новим капітаном. Однак після його повернення з Кубка африканських націй він опинився на лаві через травму. За час його лікування пара центральних захисників Емре Гюнгор—Сервет Четін витіснили камерунця з основи і допомогли виграти клубу 16-й чемпіонський титул. Після цього Сонг вирішив залишити команду в кінці сезону 2007/08.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Трабзонспор», за команду якого виступав протягом 2008—2010 років, а в останньому сезоні також був капітаном.
Виступав за збірні Камеруну різних вікових категорій. У віці 16 років він став капітаном камерунської збірної для гравців молодше 20 років[12].
1993 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Камеруну в товариському матьчі проти збірної Мексики. Вже наступного року він грав у складі першої команди Камеруну на чемпіонаті світу 1994 року у США. Тренер Камеруну Анрі Мішель не раз зізнавався, що ніколи раніше не зустрічав такого впевненого в собі футболіста. Проте, на «мундіалі» в 1994 році він був видалений з поля в матчі проти Бразилії, ставши у віці 17 років наймолодшим гравцем, коли-небудь видаленим в чемпіонаті світу[13]. В підсумку ж камерунці на чолі з ветераном Роже Мілла не змогли вийти з групи, але різниця у 24 років і 42 днів між Мілла (42 років і 35 днів) і 17-річним Сонгом (17 років і 358 днів) стала (і залишається) найбільшим розривом у віці між двома гравцями однієї команди в історії чемпіонатів світу[14].
Коли ж на наступному чемпіонаті світу 1998 року у Франції його видалили в грі з Чилі, Сонг удостоївся сумнівної честі стати першим гравцем, які отримували червоні картки на двох чемпіонатах світу[15]. Щоправда, між двома чемпіонатами світу Рігобер зіграв на двох континентальних першостях — Кубку африканських націй 1996 року у ПАР і Кубку африканських націй 1998 року у Буркіна Фасо, але результати команди були невтішні. Натомість наступні КАН 2000 року у Гані та Нігерії і 2002 року у Малі стали для Рігобера і його збірної тріумфальними — на обох турнірах команда здобула золото. Перемога на КАН-2000 дозволила камерунцям вперше в своїй історії пробитись на розіграш Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї, де, щоправда, збірна разом з Сонгом не змогла вийти з групи.
Наступного року на чемпіонаті світу 2002 року в тій таки Японії і Південній Кореї Камерун з Сонгом знову не змогли подолати груповий етап, зігравши внічию 1:1 з Ірландією, перемігши 1:0 Саудівську Аравію і програвши 0:2 Німеччині.
Наступним великим турніром для Сонга став розіграш Кубка конфедерацій 2003 року у Франції, де Камерун посів перше місце у групі після перемоги над Бразилією (1:0) і Туреччиною (1:0) та нічиєї зі Сполученими Штатами (0:0). Захисник вивів у статусі капітану свою команду на півфінал проти збірної Колумбії. На 72-й хвилині гри давній друг Сонга, Марк-Вів'єн Фое, звалився в центральному колі. Фое помер у той же день через гіпертрофічну кардіоміопатію. Камерун в підсумку виграв ту гру 1:0, але програв Франції у фіналі у додатковий час 0:1.
Після цього Сонг зіграв у чотирьох поспіль континентальних першостях — 2004 року у Тунісі, 2006 року в Єгипті, 2008 року у Гані, де разом з командою здобув «срібло», і 2010 року в Анголі. Причому під час Кубка Африки-2006 Сонг встановив рекорд Камеруну за кількістю матчів, проведених за національну команду цієї країни.
Останнім великим турніром для Рігобера став чемпіонат світу 2010 року у ПАР[16], де він вийшов на заміну замість Ніколя Н'Кулу в заключному матчі групового етапу проти Нідерландів (1:2)[17], ставши першим африканцем, що зіграв на чотирьох чемпіонатах світу[18]. Відразу після турніру, 1 серпня 2010 року, завершив ігрову кар'єру у клубі і збірній[19]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 18 років, провів у формі головної команди країни 137 матчів, забивши 4 голи[20].
Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 6 жовтня 2015 року, очоливши тренерський штаб збірної Чаду[21].
Чемпіонат | Ліга | Кубок | Кубок ліги | Континент. змаг. | Всього | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
Франція | Ліга | Кубок Франції | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
1994/95 | «Мец» | Дивізіон 1 | 24 | 2 | - | - | - | - | - | - | 24 | 2 |
1995/96 | 37 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | 0 | ||
1996/97 | 34 | 0 | - | - | - | - | - | - | 34 | 0 | ||
1997/98 | 28 | 1 | - | - | - | - | - | - | 28 | 1 | ||
Італія | Ліга | Кубок Італії | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
1998/99 | «Салернітана» | Серія A | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | 4 | 1 |
Англія | Ліга | Кубок Англії | Кубок англійської ліги | Європа | Всього | |||||||
1998/99 | «Ліверпуль» | Прем'єр-ліга | 13 | 0 | - | - | - | - | - | - | 13 | 0 |
1999/00 | 18 | 0 | - | - | - | - | - | - | 18 | 0 | ||
2000/01 | 3 | 0 | - | - | - | - | 1 | 0 | 4 | 0 | ||
2000/01 | «Вест Гем Юнайтед» | 19 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 | - | - | 22 | 0 | |
2001/02 | 5 | 0 | - | - | 1 | 0 | - | - | 6 | 0 | ||
Німеччина | Ліга | Кубок Німеччини | Кубок німецької ліги | Європа | Всього | |||||||
2001/02 | «Кельн» | Бундесліга | 16 | 0 | 3 | 1 | - | - | - | - | 19 | 1 |
Франція | Ліга | Кубок Франції | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
2002/03 | «Ланс» | Ліга 1 | 35 | 3 | - | - | - | - | 8 | 1 | 43 | 4 |
2003/04 | 28 | 0 | - | - | - | - | 4 | 0 | 32 | 0 | ||
Туреччина | Ліга | Кубок Туреччини | Кубок Ліги | Європа | Всього | |||||||
2004/05 | «Галатасарай» | Суперліга | 32 | 2 | - | - | - | - | - | - | 32 | 2 |
2005/06 | 29 | 1 | 2 | 0 | - | - | 2 | 0 | 33 | 1 | ||
2006/07 | 25 | 1 | - | - | 1 | 0 | 7 | 0 | 33 | 1 | ||
2007/08 | 22 | 0 | 2 | 1 | - | - | 8 | 1 | 32 | 2 | ||
2008/09 | «Трабзонспор» | 28 | 0 | 3 | 0 | - | - | - | - | 31 | 0 | |
2009/10 | 18 | 0 | 5 | 1 | - | - | 2 | 1 | 23 | 2 | ||
Країна | Франція | 186 | 6 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | |
Італія | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
Англія | 57 | 0 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
Німеччина | 16 | 0 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
Туреччина | 136 | 4 | - | - | - | - | - | - | ? | ? | ||
Всього | 417 | 11 | - | - | - | - | - | - | ? | ? |
Збірна Камеруну | ||
---|---|---|
Роки | Ігри | Голи |
1993 | 1 | 0 |
1994 | 6 | 0 |
1995 | 2 | 0 |
1996 | 5 | 0 |
1997 | 7 | 0 |
1998 | 12 | 1 |
1999 | 3 | 1 |
2000 | 13 | 0 |
2001 | 10 | 0 |
2002 | 15 | 0 |
2003 | 7 | 0 |
2004 | 11 | 1 |
2005 | 7 | 1 |
2006 | 7 | 0 |
2007 | 6 | 0 |
2008 | 12 | 0 |
2009 | 7 | 0 |
2010 | 4 | 2 |
Всього | 137 | 4 |
Його двоюрідний брат Алекс Сонг[22], також гравець збірної Камеруну, виступав за лондонський «Арсенал» та «Барселону».
- Володар Кубка французької ліги (1):
- Володар Кубка Туреччини (2):
- Чемпіон Туреччини (2):
- Володар Кубка африканських націй (2):
- Срібний призер Кубка африканських націй: 2008
- ↑ (фр.) [1][недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Ригобер Сонг / Rigobert Song (Ригобер Сонг Баханг/Rigobert Song Bahang). Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Cameroon hope to show claws. FIFA. 22 May 2010. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ Tottenham's Sébastien Bassong named in Cameroon's preliminary line-up. The Guardian. London. 11 May 2010. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Ригобер Сонг стал первым африканцем, сыгравшем на 4-х мундиалях
- ↑ Футболист РИГОБЕР СОНГ. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Ged's £128m spending – in full!. The Guardian. London. 24 May 2004. Процитовано 30 червня 2010.
- ↑ #4. Ригобер Сонг
- ↑ Song completes Hammers move. BBC Sport. 28 November 2000. Процитовано 25 червня 2010.
- ↑ РИГОБЕР СОНГ. БИОГРАФИЯ
- ↑ 4 Ригобер Сонг. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Сонг, Ригобер
- ↑ №4 Ригобер Сонг
- ↑ Roger Milla: Indomitable Lionheart. ESPN. 19 February 2010. Архів оригіналу за 27 лютого 2010. Процитовано 26 червня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 лютого 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Cameroon's Samuel Eto'o named in World Cup squad despite threat to quit. The Guardian. London. 29 May 2010. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Glendenning, Barry (24 June 2010). World Cup 2010: Cameroon v Holland – as it happened!. The Guardian. London. Процитовано 24 червня 2010.
- ↑ Рігобер Сонг увійшов в історію чемпіонатів світу
- ↑ Ригобер Сонг завершил международную карьеру
- ↑ Cameroon great Rigobert Song quits internationals. BBC Sport. 1 серпня 2010. Процитовано 17 серпня 2010.
- ↑ Rigobert Song, sélectionneur du Tchad, www.sofoot.com, 26 octobre 2015.
- ↑ Rigobert Song Exclusive. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 7 травня 2010.
- Рігобер Сонг на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 липня
- Народились 1976
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1994
- Гравці кубка африканських націй 1996
- Гравці кубка африканських націй 1998
- Гравці збірної Камеруну з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1998
- Гравці кубка африканських націй 2000
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2001
- Гравці кубка африканських націй 2002
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2002
- Гравці розіграшу Кубка конфедерацій з футболу 2003
- Гравці кубка африканських націй 2004
- Гравці кубка африканських націй 2006
- Гравці кубка африканських націй 2008
- Гравці кубка африканських націй 2010
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2010
- Камерунські футболісти
- Камерунські футбольні тренери
- Тренери чемпіонату світу з футболу 2022
- Тренери кубка африканських націй 2023
- Футболісти «Тоннера»
- Футболісти «Меца»
- Футболісти «Салернітани»
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Вест Гем Юнайтед»
- Футболісти «Кельна»
- Футболісти «Ланса»
- Футболісти «Галатасарая»
- Футболісти «Трабзонспора»
- Тренери збірної Чаду з футболу
- Тренери збірної Камеруну з футболу
- Камерунські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери у Франції
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні легіонери в Німеччині
- Футбольні легіонери в Туреччині
- Футболісти, які зіграли 100 і більше матчів за збірну