Перейти до вмісту

Розвиток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ро́звиток — незворотня, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об'єктів. Тільки одночасна наявність всіх трьох зазначених властивостей виділяє процеси розвитку серед інших змін:

  • оборотність змін характеризує процеси функціонування (циклічне відтворення постійної системи функцій);
  • відсутність закономірности характерно для випадкових процесів катастрофічного типу;
  • за відсутности спрямованости зміни не можуть накопичуватися, і тому процес втрачає характерної для розвитку єдиної, внутрішньо взаємозалежної лінії.

У результаті розвитку виникає новий якісний стан об'єкта, що виступає як зміна його складу або структури (тобто виникнення, трансформація або зникнення його елементів або зв'язків).

Розвиток і спілкування

[ред. | ред. код]

Розвитком пояснюється практично все різномаїття обміркованої життєдіяльності людей (розвиток спорту, розвиток математики, розвиток людини, розвиток освіти, розвиток управління тощо). При цьому поняття "розвиток" та "прогрес" вважаються синонімами та є взаємозамінними. Ідея прогресу (розвитку) найбільше обгрунтовується в системології і є умоглядним обгрунтуванням організації спілкування людей.

Реалізація капіталізму як сенс життя людей є акторською грою людей, автором якої є Карл Маркс. Наскільки необхідними є ідеї капіталізму (тобто марксизму) в контексті проблем людства[1] - запитання риторичне. Капіталізм - це лише одна із всеможливих інших ідей, тем для організації спілкування людей, організації господарства (використання речовин, матеріалів) в суспільствах людей.

Іншим прикладом ідеї організації спілкування є системний підхід, який спочатку використовували біологи для дослідження біогеоценозів, однак згодом цей підхід був запозичений інженерами для промислових потреб (зокрема, для створення ядерної зброї й засобу її доставки)[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Корисні посилання

[ред. | ред. код]
  • В. Кизима. Розвиток // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 555. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • V. V. Poddubny, A.A.Polikarpov - Dissipative Stochastic Dynamic Model of Language Signs Evolution / Computer Research and Modeling, 2011, vol. 3, no. 2, pp. 103–124.
  • Флейшман Б. С. Основы системологии. — М.: Радио и Связь, 1982 (перше видання). — (2-е вид. Bentsion Fleishman. — Fundaments of Systemology. — New York: Lulu.com, 2007)).
  • Мельников Г.П. Системология и языковые аспекты кибернетики.
  • А.Л. Тахтаджян - Тектология: История и проблемы / Systems Research Yearbook. USSR Institute for Systems Studies, Moscow: Nauka Press. 1971.
  • И. Р. Шафаревич - О «прогрессе» / О науке: Сборник / Под ред. А. Н. Паршина — М.: МЦНМО, 2023. — 456 с. — ISBN 978-5-4439-1794-8.
  • О. В. Суший - Психосоціальна культура державного управління : Монографія / О. В. Суший ; Національна академія державного управління при Президентові України, — К. : Світогляд, 2012. — 344 с. + 1 вкл. (посилання)
  • Бех Ю. В. Філософія управління соціальними системами : монографія / Ю. В. Бех ; Мін-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. – 623 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Скільки людству потрібно планет Земля: https://www.theworldcounts.com/challenges/state-of-the-planet/overuse-of-resources-on-earth
  2. Левенчук А.И. - Системноинженерное мышление, с.124.
  3. Принцип найменшого зусилля[en]