Рехмір
| Рехмір | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 15 століття до н. е.[1] |
| Помер | 15 століття до н. е.[1] |
| Поховання | Tomb of Rekhmired |
| Країна |  Єгипет[1] |
| Діяльність | священник |
| Знання мов | арабська і єгипетська арабська |
| Титул | фараон |
| Посада | візир[1] |
| Батько | Neferwebend |
Рехмір або Рехміра (єгипет. Rekh-Mi-Re «Той, хто знає, як Ра»)[2] — видатний державний діяч Нового царства Стародавнього Єгипту, який займав під час правління Тутмоса III і Аменхотепа II посади «міського голови» (тобто Фів) і чаті (еквівалента візира в середньовічних мусульманських країнах) Верхнього Єгипту.
Був онуком візира Амету (також його ім'я Яхмос), керівника Верхнього Єгипту на початку правління жінки-фараона Хатшепсут, і племінником візира Усера (Усерамона), який наслідував своєму батьку на п'ятому році правління Хатшепсут. Гробниця Рехміра має написи з іменами інших його родичів — дружини Мерієт, доньок Мутнофрет і Тахает, синів Менхеперра-Сонеба, Аменхотепа і Мері, а також Кенамона, можливо, сина або онука Рехміра.
Під час військових кампаній Тутмоса III Рехмір керував не тільки Верхнім Єгиптом, а всіма єгипетськими володіннями фараона. Зображення з гробниці Рехміра дають повну картину державної діяльності в Єгипті Нового царства і підтверджують ключову роль візира і фараона в керуванні країною. Так, Рехмір зображений, коли приймає нубійських данників з жирафами, довгоногою худобою і мавпою, а також сирійців з кіньми, слонами і леопардами. Окрім того, одне з настінних зображень дозволило висунути теорію про існування в Давньому Єгипті зводу законів.
Рехмір також обіймав посади Верховного жерця Ра в Геліополі, жерця богині Маат і «охоронця законів справедливості». Як закінчилась його діяльність невідомо. Припускається, що за Аменхотепа II він міг впасти в немилість і був усунутий з посади[3], проте доказів цього немає. Він похований у гробниці ТТ 100 в Шейх Абд ель-Курна в Фіванському некрополі. Детальний опис гробниці Рехміра є у книзі єгиптолога і ілюстратора Нормана де Гаріс Девіса[4]. Сцени з неї були покладені в основу книги «Життя під час фараонів» популяризатора археології Леонарда Коттрела[5]. Наступником на посаді верховного жерця ра став Яхмос.
- ↑ а б в г д Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- ↑ Sigrid Hodel-Hoenes. Rehmire. — Life and Death in Ancient Egypt: Scenes from Private Tombs in New Kingdom Thebes. — Cornell University Press, 2000. — С. 140.
- ↑ Sigrid Hodel-Hoenes, Life and Death in Ancient Egypt: Scenes from Private Tombs in New Kingdom Thebes, Cornell University Press 2000, p.140
- ↑ N. de Garis Davis, The Tomb of Rekh-mi-re at Thebes, New York, 1943.
- ↑ Котрелл Л. Во времена фараонов. М., 1982.