Перейти до вмісту

Плиска (рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Плиска
Плиска біла
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Плискові (Motacillidae)
Рід: Плиска (Motacilla)
Linnaeus, 1758
Види

Див. текст

Посилання
Вікісховище: Motacilla
Віківиди: Motacilla
ITIS: 178475
NCBI: 45806
Fossilworks: 368922

Пли́ска (Motacilla) — рід горобцеподібних птахів родини плискових (Motacillidae).

Назва

[ред. | ред. код]

Назва роду плиска походить від прасл. *pliska, *plišьka, пов'язаного з plisk-/plesk- («шум, плеск»). Назва, очевидно, зумовлена криком цього птаха (що передається як «піс-піс»), або ще ймовірніше тим, що плиски люблять держатися біля води[1]. Інші назви трясогузка[2], трясихвістка[3], трясидупа[4] дані за характерну особливість птаха — довгий рухливий хвіст.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Невеликі за розміром птахи. На відміну від інших представників родини плискових, хвіст довгий, вузький, прямо обрізаний; два середніх пера дещо довші за крайні стернові; перше махове перо коротше за друге і третє; слабко вигнутий кіготь заднього пальця коротший за сам палець.

На відміну від більшості інших дрібних птахів, по землі пересуваються не стрибками, а кроками.

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширені у Старому Світі. Серед 15 видів, що належать до роду, більшість зустрічається в Європі, де найбільш поширеними є плиска біла і плиска жовта. Ці два види мають широкий ареал у межах Євразії, внаслідок чого виділяють велику кількість їх підвидів. Жовтоголова плиска протягом останніх десятиліть розширює свій ареал на захід.

Річний цикл

[ред. | ред. код]

Більшість видів плисок є перелітними. Проте навіть різні географічні популяції одного виду можуть проявляти різний ступінь зв'язку з гніздовою територією. Наприклад, гірська плиска в Західній Європі — осілий вид, у Центральній Європі — ближній мігрант, у Східній Європі — дальній мігрант.

Гнізда влаштовують в різноманітних укриттях (біла плиска, гірська плиска), або розміщують на землі серед трави (жовта плиска, жовтоголова плиска). Кладка один або двічі на рік. Найчастіше вона складається з 5-6 строкатих яєць, у забарвленні яких переважають сірий і жовтий, а також чорний і білі кольори.

Живлення

[ред. | ред. код]

Подібно до інших представників родини плискових, живляться суто комахами. Основним способом пошуку їжі є швидке пересування по землі зі скльовуванням здобичі з поверхні. Можуть також ловити здобич у польоті.

Систематика

[ред. | ред. код]

Систематика роду є дискусійною. Окремі автори надають деяким підвидам ранг видів. Зазвичай виділяють 12-13 видів, з яких 5 належать до фауни України[5]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  2. Трясогузка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Трясихвістка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Трясидупа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів, 2007. — 111 с. — ISBN 966-8734-08-4.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М. : Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — ISBN 5-02-005300-7.

Галерея

[ред. | ред. код]