Перейти до вмісту

Освальд Люц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Освальд Люц
нім. Oswald Lutz
Народився6 листопада 1876(1876-11-06)[1]
Ерінген
Помер26 лютого 1944(1944-02-26)[1] (67 років)
Мюнхен, Третій Райх
Країна Німецький Райх
Діяльністьофіцер
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Роки активностіз 1894
Військове звання Генерал танкових військ
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден Альберта (Саксонія)
Орден Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Військовий хрест Фрідріха (Ангальт)
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Хрест «За вислугу років» (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Освальд Люц (нім. Oswald Lutz; 6 листопада 1876, Ерінг26 лютого 1944, Мюнхен) — німецький воєначальник, перший генерал танкових військ вермахту. Один з творців танкових військ Німеччини.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син архітектора. В липні 1894 року вступив в 1-й саперний батальйон Баварської армії. Пройшов курс у військовому училищі. В 1897 році проходив службу на Королівському баварському збройовому заводі. У 1898-1900 роках навчався в артилерійсько-інженерному військовому училищі в Мюнхені. У 1901-03 роках служив у фортеці Інгольштадта.

Учасник Першої світової війни, служив у залізничних військах. З кінця березня 1915 року командував моторизованими з'єднаннями 6-ї армії на Західному фронті. У 1917 році подав у відставку. Згодом знову служив інспектором в інженерному корпусі, а з квітня по липень 1917 року — офіцером штабу залізничних військ в 7-й армії. В кінці 1917 року призначений начальником управління військово-польових залізниць Верховного штабу Німецької імперії.

Після демобілізації армії залишився в рейхсвері, призначений командиром 7-го баварського автомобільного батальйону. У жовтні 1919 року — командувач автомобільними військами рейхсверу. В кінці 1920-х років очолив штаб Інспекції автомобільних військ. У 1926 році очолив секретну танкову школу під Казанню «Кама», де проводилась таємна підготовка німецьких танкістів в обхід Версальського договору. У квітні 1931 року змінив генерала Отто фон Штюльпнагеля на посаді інспектора транспортних частин сухопутних військ (з 1 липня 1934 року — інспектор мобільних частин). Керував організацією моторизованих військ. 15 жовтня 1935 року очолив щойно створене Командування танкових військ. Підтвердив свою репутацію вчителя Гайнца Гудеріана і «батька» нового броньованого зброї. Під час чистки командного складу 28 лютого 1938 року як ставленик Вернера фон Фріча був замінений генералом Гудеріаном і звільнений у відставку, проте завдяки втручанню Адольфа Гітлера був відновлений в армії в лютому 1938 року.

22 вересня 1941 року призначений начальником штабу зв'язку «Трансністрія». 31 травня 1942 року звільнений у відставку.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь Люца назвали казарми бундесверу в Мюнстері. Згодом їх перейменували на казарми Шульце-Люца, а 18 вересня 2019 року — на казарми Ерцеталя.[2]

Література

[ред. | ред. код]
  • Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 7: Knabe-Luz. Biblio-Verlag 2004. ISBN 3-7648-2902-8.
  • Dermot Bradley: Generaloberst Heinz Guderian und die Entstehungsgeschichte des modernen Blitzkrieges. Biblio-Verlag 1978. ISBN 978-3-7648-1113-6.
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 120

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #120252155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Umbenennung Schulz-Lutz-Kaserne und Grundsteinlegung des Sanitätsunterstützungszentrums in MUNSTER. presseportal.de (нім.). Процитовано 13 березня 2021.