Оптична інтегральна схема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Опт́ична інтегрáльна схéма, фотонна інтегральна схема, ОІС, ФІС (англ. Optical integrated circuit) — монолітна інтегральна схема або гібридна інтегральна схема, яка містить один або більше вузлів, призначених для функціонування як фотоприймача, фотоемітера або виконання оптичних, електрооптичних функцій.

Реконфігуровані мультиплексори вводу-виводу для систем оптичного зв'язку є прикладом фотонних інтегральних схем, які замінили собою мультиплексори на основі дискретних елементів. Іншим прикладом широко використовуваної в оптичних системах зв'язку ФІС є оптичний передавач, в якому на одному чипі об'єднані його основні компоненти: напівпровідниковий лазер з розподіленим зворотним зв'язком, електрооптичний модулятор і напівпровідниковий підсилювач.

Використання ФІС дозволяє виготовляти більш компактні і з більш високою продуктивністю оптичні системи (у порівнянні з системами на основі дискретних оптичних компонентів), а також надає можливість їх інтеграції з електронними схемами для мініатюризації багатофункціональних оптико-електронних систем та приладів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Янг М. Оптика и лазеры, включая волоконную оптику и волноводы. — М.: Мир, 2005. — 350 с.
  • Welch D., Joyner C., Lambert D. et al. III–V photonic integrated circuits and their impact on optical network architectures // Optical Fiber Telecommunications / Ed. by I. P. Kaminow, T. Li, A. E. Willner. — Academic Press, 2008. P. 343–379.