Нерей
_03_Eracle_e_Nereo.jpg)
Нере́й (лат. Nereus) — давньогрецький морський бог, покровитель Егейського моря та моряків, син Понта й Геї, батько нереїд. Як й інші морські божества, Нерей був наділений даром віщування і міг перетворюватися на різних створінь та різні стихії. Нерея зображували бородатим дідом, вкритим водоростями, з тризубцем або скіпетром у руці, іноді він мав риб'ячий хвіст.
Нерей був богом-покровителем Егейського моря[11], іноді всього Середземного[12]. Греки вважали його доброзичливим богом, здатним пророкувати майбутнє та з'являтися смертним у різних подобах[11]. Як вважалося, Нерей ніколи не бреше й нічого не забуває[13]. Нерея часто зображали як діда, чиї брови, підборіддя та груди вкриті водоростями[11]. Нерідко його атрибутом є риб'ячий хвіст, але на пізніших зображеннях Нерей цілком людського вигляду[14].
Цей бог був сином Понта та Геї, мешкав у сяйливій печері в морі[14]. Його дружина Доріда народила дочок, нереїд[12]. В пізніх текстах йому приписувалося виховання Афродіти[14].
В «Іліаді» згадується Морський Старий, що є батьком нереїд, хоча ім'я Нерея прямо не вказується. Своїми здібностями він тотожний Протею, з яким боровся Геракл[15], щоб морський бог показав йому шлях до Гесперид. Уперше про бій Геракла з Нереєм, а не Протеєм, писав афінський історик Ферекід у V ст. до н. е.[16] Серед інших відомих міфологічних епізодів, де фігурує Нерей — його поява перед кораблем Паріса, щоб попередити про наслідки викрадення Єлени[14].
Невідомо, чи поклонялися Нерею в храмах та святинях, але відомо, що він вважався захисником грецьких рибалок, даючи їм велику кількість риби для вилову.
В Гітії (Лаконія) Нерея називали «Герон», буквально «старий»[11]. Також його вшановували під іменем «Морський дід»; так само називали Протея і Форкія[17].
Упродовж V ст. до н. е. Протей був витіснений Тритоном[17].
На своєму останньому завданні Геракл повинен був зірвати з дерева в саду Гесперид три золоті яблука. Для цього він рушив на захід. Під час пошуків саду Геракл натрапив на річкових німф, які сказали йому, що Нерей, морський старий, знатиме, де знайти сад. Геракл знайшов Нерея і попросив його допомоги. Коли той відмовився, Геракл стрибнув на бога моря і міцно тримав його, але Нерей міг перетворити себе на багато форм, у тому числі вогонь, воду та різних звірів. Однак Геракл не здавався і зв‘язав Нерея. Щоб повернутися на волю, богові довелося відкрити Гераклові таємницю шляху до садів Гесперид[18].
Зазвичай Нерея зображали як сивого старого чоловіка, що тримає скіпетр чи тризубець[19]. Його брови, підборіддя та груди, як в інших морських богів, покриті водоростями[11]. Також на архаїчних зображеннях міг мати риб'ячий хвіст[14].
У давньогрецькому мистецтві відомі зображення Нерея на посуді. Він зображався в сценах, де бореться з Гераклом, або спостерігає разом з нереїдами за боєм Геракла проти Тритона[20].
Нерей зображений у сцені гігантомахії в барельєфі на Пергамському вівтарі[21].
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Нерей // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1129. — 1000 екз.
- Theoi Project, Nereus — морський бог у класичній літературі та образотворчому мистецтві
- ↑ а б Гесіод Θεογονία — 0700.
- ↑ а б в г Любкер Ф. Nereus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 914.
- ↑ Любкер Ф. Galatea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 546.
- ↑ Галатея // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIIа. — С. 888–889.
- ↑ Любкер Ф. Melita // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 851.
- ↑ Любкер Ф. Thetis // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1382–1383.
- ↑ Н. О. Фетида // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLIа. — С. 939–940.
- ↑ Любкер Ф. Amphitrite // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 82.
- ↑ Амфитрита // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 172.
- ↑ Любкер Ф. Pasithea // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 992.
- ↑ а б в г д NEREUS - Greek Sea-God, The Old Man of the Sea. www.theoi.com. Процитовано 13 жовтня 2023.
- ↑ а б Kinsey, Brian (15 січня 2012). Gods and Goddesses of Greece and Rome (англ.). Cavendish Square Publishing, LLC. с. 208. ISBN 978-0-7614-9980-0.
- ↑ Loney, Alexander; Scully, Stephen (26 липня 2018). The Oxford Handbook of Hesiod (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-090536-1.
- ↑ а б в г д Hard, Robin (2004). The Routledge Handbook of Greek Mythology: Based on H.J. Rose's "Handbook of Greek Mythology" (англ.). Psychology Press. с. 51. ISBN 978-0-415-18636-0.
- ↑ Гомер. Іліада i.358, 538, 556; xviii.141; xx.107; xxiv.562.
- ↑ Аполлоній Родоський. Аргонавтика, iv.1396 і далі
- ↑ а б Glynn, Ruth (1 квітня 1981). Herakles, Nereus and Triton: A Study of Iconography in Sixth Century Athens. American Journal of Archaeology (англ.). Т. 85, № 2. с. 121—132. doi:10.2307/505032. ISSN 0002-9114. Процитовано 13 жовтня 2023.
- ↑ Аполлодор. Цит. тв.; Геродот VII,124-127; Гігін. Цит. тв. 11.15.
- ↑ Seemann, Otto (1887). The Mythology of Greece and Rome: With Special Reference to Its Use in Art. From the German of O. Seemann (англ.). Harper & brothers. с. 124.
- ↑ Schefold, Karl (3 грудня 1992). Gods and Heroes in Late Archaic Greek Art (англ.). Cambridge University Press. с. 140—141. ISBN 978-0-521-32718-3.
- ↑ Ridgway, Brunilde Sismondo (1990). Hellenistic Sculpture (англ.). Univ of Wisconsin Press. с. 12. ISBN 978-0-299-11824-2.