Мессіна
Мессіна італ. Messina | |||
---|---|---|---|
Комуна | |||
| |||
Країна | Італія | ||
Регіон | Сицилія | ||
Провінція | Мессіна | ||
Код ISTAT | 083048 | ||
Поштові індекси | 98100 | ||
Телефонний код | 090 | ||
Координати | 38°11′0″ пн. ш. 15°33′0″ сх. д. / 38.18333° пн. ш. 15.55000° сх. д. | ||
Висота | 3 м.н.р.м. | ||
Площа | 211,23 км² | ||
Населення | 218 786 (01-01-2023) | ||
Густота | 1035,77 ос./км² | ||
Розміщення | |||
Мапа | |||
Влада | |||
Мер | Cateno De Luca (26-6-2018) | ||
Офіційна сторінка |
Мессіна (італ. Messina, сиц. Missina) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Сицилія, столиця провінції Мессіна. Покровителька міста — Діва Марія. Свято міста — 3 червня. Мессіна розміщена на відстані[1] близько 490 км на південний схід від Риму, 195 км на схід від Палермо. Населення — 240 414 осіб (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 3 червня та 15 серпня.
Мессіна заснована грецькими колоністами з Халкіди на місці поселення племені сікули близько 730 до н. е. і спочатку називалася Занкла (др.-грец. Ζάγκλη від др.-грец. ζάγκλον — серп) через форму гавані біля неї. У V столітті до н. е. належала Афінам і розвинулася в значне торгове місто. Близько 493 до н. е. перейменована й отримала назву Мессана на честь грецької Мессени на півдні Пелопоннеса. Наприкінці V ст. до н. е. в місті правив відомий тиран Скіф як ставленик Гіппократа, тирана Гели.
У 396 до н. е. місто розорене карфагенянами, при Діонісії Сіракузькому відбудоване заново.
У 312 до н. е. Мессіна потрапила під владу Агафокла, а в 288 до н. е. захоплена бунтівними кампанійськими найманцями на службі Сіракуз — мамертинцями («синами Марса»).
З першої Пунічної війни залишилася в руках Риму.
Увечері 28 грудня 1908 року місто було майже повністю зруйноване землетрусом та пов'язаним із цим цунамі, у результаті чого загинуло близько 100000 осіб і знищена більшість стародавних архітектурних пам'яток.
У червні 1955 року тут проходила Мессінська конференція 1955 — конференція шести країн Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС), яка стала поворотним моментом в історії європейської інтеграції.
Населення за роками:[3]
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 11 080 іноземців з 122 країн, серед них 1679 громадян країн Євросоюзу та 148 громадян України.[4]( 8 місце у таблиці).
- Джузеппе Прінці (1825—1895) — італійський скульптор
- Тано Чимароза (1922—2008) — італійський актор, режисер, сценарист
- П'єтро Джованні Доннічі (* 1954) — італійський дипломат.
-
Porta Grazia, ворота стародавньої фортеці
-
Фонтан Дженнаро, Рінальдо Бонанно (1590)
-
Башта Ліхтар, Джованні Анджело Монторсолі (1557)
-
Площа дель Дуомо до катастрофи 1908
-
Протока в сутінках, вид з Гандзірі
-
Гіганти Мата і Грифон, легендарні засновники міста, перед палацом Zanca
-
Вид на старе місто і порт
-
"Зняття з хреста" фламандського художника Коліджін де Котера, краєзнавчий музей
-
"Фома Невіруючий", Алонсо Родрігес, XVI ст., Краєзнавчий музей
-
«Введення в храм" Джироламо Алібранді, XVI ст., Краєзнавчий музей
-
"Народження Мойсея", Джон Туккарі, XVI ст., Краєзнавчий музей
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- ↑ Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |