Ліцензійна угода з кінцевим користувачем
Ліцензійна угода з кінцевим користувачем (англ. End User License Agreement, EULA, вимовляється [ю-ла]) є видом ліцензії на використання ПЗ. Це юридичний договір, який укладається між власником майнових прав на комп'ютерну програму та її користувачем. Зазвичай надається клієнтові через роздрібного продавця, який виступає в ролі посередника. Ліцензійна угода детально визначає права й обмеження, які застосовуються до використання програмного забезпечення[1]. Зазвичай, така угода жорстко визначає права користувача, обмежуючи більшість з того, що може бути зроблено з програмним забезпеченням.
Форми договорів для цифрових послуг (наприклад, умови надання послуг та політика конфіденційності) традиційно були паперовими (так звана обгорткова ліцензія[en]), але нині їх найчастіше надають у цифровому вигляді у форматах browsewrap[en] або clickwrap[en][2][3] — тобто текст угоди з'являється в електронному вигляді у вікні браузера або в діалоговому вікні. Оскільки користувач може побачити угоду вже після того, як він придбав або почав користуватися програмним забезпеченням, ці документи можуть бути договорами приєднання.
- ↑ EULA definition by The Linux Information Project. www.linfo.org. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ The Clickwrap and The Biggest Lie on the Internet (укр.), процитовано 12 жовтня 2023
- ↑ Obar, Jonathan A.; Oeldorf-Hirsch, Anne (2018-07). The Clickwrap: A Political Economic Mechanism for Manufacturing Consent on Social Media. Social Media + Society (англ.). Т. 4, № 3. с. 205630511878477. doi:10.1177/2056305118784770. ISSN 2056-3051. Процитовано 12 жовтня 2023.
|
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (травень 2016) |