Ле-Кілліо
| Ле-Кілліо Le Quillio
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Бретань |
| Департамент | Кот-д'Армор |
| Округ | Сен-Бріє |
| Кантон | Юзель |
| Код INSEE | 22260 |
| Поштові індекси | 22460 |
| Координати | 48°14′30″ пн. ш. 2°52′56″ зх. д.H G O |
| Висота | 100 - 297 м.н.р.м. |
| Площа | 16,16 км² |
| Населення | 579 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 35,83 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Xavier Hamon 2020-2026 |
|
| |
_Mairie.JPG)
Ле-Кілліо́ (фр. Le Quillio) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Кот-д'Армор. Населення — 579 осіб (01.01.2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 400 км на захід від Парижа, 95 км на захід від Ренна, 32 км на південь від Сен-Бріє.
Динаміка населення (INSEE[3] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[4]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 252 | 28 | 24 | 76 | 72 | 36 | 16 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 284 | 32 | 16 | 56 | 72 | 64 | 44 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 281 особи працездатного віку (15—64 років) 209 були активними, 72 — неактивними (показник активності 74,4%, у 1999 році було 70,7%). З 209 активних мешканців працювали 194 особи (118 чоловіків та 76 жінок), безробітними було 15 (6 чоловіків та 9 жінок). Серед 72 неактивних 16 осіб було учнями чи студентами, 41 — пенсіонерами, 15 були неактивними з інших причин[5].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 216 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 475,0 особи, медіана доходів виносила 16 543 євро на одного особоспоживача[6]
|
Мерлеак |
| ||
| Сен-Жиль-В'є-Марше | Пн | Сен-Тело | ||
| Зх Ле-Кілліо Сх | ||||
| Пд | ||||
| Герледан | Сен-Карадек |
- Ле-Кілліо на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Le Quillio sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |