Леслі Карон
Леслі Карон | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | фр. Leslie Claire Margaret Caron[4] | |||
Народилася | 1 липня 1931[3][5][…] (93 роки) Булонь-Біянкур[3][4] | |||
Громадянство | Франція США | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, балерина | |||
Роки діяльності | 1951 — тепер. час | |||
Чоловік | Джорді Гормел (1951—1954), Пітер Голл (1956—1965), Майкл Лафлін (1969—1980) | |||
Діти | Jennifer Caron Halld і Christopher Halld[2] | |||
Батьки | Claude Carond[7] Margaret Petitd | |||
IMDb | nm0001989 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Леслі Карон у Вікісховищі | ||||
Леслі́ Каро́н (фр. Leslie Caron; нар. 1 липня 1931, Булонь-Біянкур) — французька акторка та танцюристка.
Леслі Клер Маргарет Карон народилася 1 липня 1931 року у паризькому передмісті Булонь-Біянкур в родині французького хіміка Жана-Клода Карона і американської танцюристки Маргарет Петіт (у 60-річному віці покінчила життя самогубством). Її старший брат Ейморі став хіміком.
У 9-річному віці почала займалася балетом (була однокласницею Бріжіт Бардо в танц-класі Бориса Князєва). В 16 років вступила до балетної трупи Ролана Петі «Ballet des Champs Elysées», де була помічена актором-танцюристом Джином Келлі, що саме шукав заміну Сід Чарісс, яка планувалася на головну роль у фільмі «Американець в Парижі», але на той час через вагітність не могла зніматися. Завдяки цьому випадку нікому не відома француженка від балетного станка одразу потрапила на головну роль у голлівудському мюзиклі. Фільм був надзвичайно успішний, здобув кілька премій Оскар та приніс Карон популярність і семирічний контракт зі студією MGM.
Не менш успішною стала головна роль у музичному фільмі «Лілі» (1953), яка принесла їй премію BAFTA найкращій іноземній кіноакторці та номінацію на премію Оскар найкращій акторці, а також у фільмах-мюзиклах «Кришталевий черевичок» (1955), «Довгоногий батечко» (1955), де її партнером став Фред Астер, та «Жіжі» (1958) за твором Колетт, де зіграла з Луї Журданом та Морісом Шевальє.
1955 року дебютувала на театральній сцені, спільно з Полем Мерісом взявши участь у постановці першої п'єсы Жана Ренуара «Орве», яку він написав 1953 року спеціально для неї.
1962 року зіграла головну роль у британській кінодрамі «Кутова кімната» Браяна Форбса, за яку отримала премію BAFTA найкращій британській акторці та премію Золотий глобус найкращій акторці у драмі, а також другу номінацію на премію Оскар найкращій акторці[8]. 1977 року виконала роль зірки німого кіно Алли Назімової у біографічній драмі Кена Расселла «Валентино» з Рудольфом Нурєєвим у головній ролі.
1967 року була членом журі 5-го Московського кінофестивалю. 1989 року була членом журі 39-го Берлінського кінофестивалю[9].
1982 року у видавництві «Даблдей» вийшла її збірка оповідань «Помста» (англ. Vengeance). 2009 року у видавництві Viking Press вийшла її автобіографія «Дякуючи небесам: Спогади» (англ. Thank Heaven: A Memoir).
У 1993—2009 роках володіла і керувала готелем і рестораном «La Lucarne aux Chouettes» (Совине гніздо) у містечку Вільнев-сюр-Іонн (приблизно за 130 км на південь від Парижа)[10].
2000 року з'явилася в ролі мадам Адель у фільмі «Шоколад» Лассе Гальстрема. 2006 року зіграла роль жертви згвалтування в одному з епізодів серіалу «Закон і порядок: Спеціальний корпус», за яку наступного року була удостоєна премії Еммі Прайм-тайм як Найкраща запрошена акторка у драматичному телесеріалі.
2009 року отримала іменну зірку на Голлівудській алеї слави[11]. У лютому 2010 року виконувала роль мадам Армфельдт у постановці «Маленька нічна серенада» в паризькому Театрі Шатле, де її партнерами стали Грета Скаккі та Ламбер Вілсон. У 2016—2018 роках зіграла роль графині Мавродакі в шести епізодах серіалу «Даррелли», спродюсованому її сином Крістофером Голлом.
28 червня 2016 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто відбулася прем'єра документального фільму «Леслі Карон: Зірка мимоволі» (англ. Leslie Caron: The Reluctant Star) канадського режисера Ларрі Вайнштейна[12].
Карон тричі була у шлюбі, кожен з яких завершився розлученням:
- 1951—1954 — Джорді Хормел (1928—2006), американський композитор, онук Джорджа А. Хормела, засновника м'ясокомбінату Hormel.
- 1956—1965 — Пітер Голл (1930—2017), британський театральний режисер. У пари народилися двоє дітей — син Крістофер Джон Голл (1957, телепродюсер) та дочка Дженніфер Карон Голл (1958, письменниця, художниця та акторка, у шлюбі зі сценаристом та телепродюсером Гленном Вілгайдом). Причиною розлучення став роман Карон з актором Ворреном Бітті.
- 1969—1980 — Майкл Лафлін (1938—2021), американський режисер та продюсер.
У 1994—1995 роках перебувала у стосунках з нідерландським актором Робертом Волдерсом[13].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1951 | ф | Американець у Парижі | An American in Paris | Ліз Був'є |
1951 | ф | Людина з плащем | The Man with a Cloak | Мадлен Міно |
1952 | ф | Алея слави | Glory Alley | Анджела Еванс |
1953 | ф | Лілі | Lili | Лілі Дор'є |
1953 | ф | Три історії кохання | The Story of Three Loves | мадемуазель |
1955 | ф | Кришталевий черевичок | The Glass Slipper | Елла |
1955 | ф | Довгоногий батечко | Daddy Long Legs | Жюлі Андре |
1956 | ф | Габі | Gaby | Габі |
1958 | ф | Жіжі | Gigi | Жильбельта (Жіжі) |
1958 | ф | Дилема доктора | The Doctor's Dilemma | місіс Дюбеда |
1959 | ф | Чоловік, який розумів жінок | The Man Who Understood Women | Анн Гарантьє |
1960 | ф | Аустерліц | Austerlitz | мадемуазель де Воде |
1960 | ф | Підземні | The Subterraneans | Марду Фокс |
1961 | ф | Фанні | Fanny | Фанні |
1962 | ф | Гармати темряви | Guns of Darkness | Клер Джордан |
1962 | ф | Кутова кімната | The L-Shaped Room | Джейн |
1962 | ф | Чотири істини | Le quattro verità | Анні |
1964 | ф | Тато гусак | Father Goose | Катрін |
1965 | ф | Дуже незвична послуга | A Very Special Favor | доктор Лорен Баллард |
1965 | ф | Пообіцяй їй що-небудь | Promise Her Anything | Мішель О'Браєн |
1966 | ф | Чи горить Париж? | Paris brûle-t-il? | Франсуаза Лабе |
1967 | ф | Батько родини | Il padre di famiglia | Паола |
1970 | ф | Мадрон | Madron | сестра Марія |
1971 | ф | Чандлер | Chandler | Кетрін Грегсон |
1973 | тф | Карола | Carola | Карола Янсен |
1976 | ф | Сераль | Sérail | Селеста |
1976 | ф | Ніколь | Nicole | Ніколь |
1977 | ф | Чоловік, який любив жінок | L'homme qui amait les femmes | Віра |
1977 | ф | Валентино | Valentino | Алла Назімова |
1978 | с | Доктор Еріка Вернер | Doctor Erica Werner | Еріка Вернер |
1979 | ф | Золота дівчина | Goldengirl | доктор Семмі Лі |
1979 | ф | Всі зірки | Tous vedettes | Люсіль Берже |
1980 | тф | Контракт | Kontrakt | Пенелопа |
1981 | ф | Самотня Шанель | Chanel Solitaire | епізод |
1981 | тф | Синій птах | L'oiseau blue | Ніч |
1982 | тф | Недосяжне | Die Unerreichbare | Клаудія |
1982 | ф | Імператив | Imperativ | мати |
1982 | с | Невигадані історії | Tales of the Unexpected | Наталі Вареллі |
1984 | с | Інтриганка | Master of the Game | Соланж Дюна, гувернантка |
1984 | ф | Діагональ слона | La diagonale de fou | Геня Лібскінд |
1986 | с | Човен кохання | The Love Boat | місіс Дюваль |
1987 | с | Соколине гніздо | Falcon Crest | Ніколь Соге |
1988 | тф | Ленін. Поїзд | Lenin. The Train | Надія Крупська |
1988 | тф | Чоловік, який жив у «Ріц» | The Man Who Lived at the Ritz | Коко Шанель |
1990 | ф | Гора мужності | Courage Mountain | Джейн Гіларі |
1992 | ф | Воїни і полонені | Guerriers et captives | мадам Івонн |
1992 | ф | Шкода | Damage | Елізабет Прідо |
1995 | ф | Облиште жарти | Funny Bones | Кеті Паркер |
1995 | ф | Нехай це буду я | Let It Be Me | Маргеріт |
1996 | с | Перстень | The Ring | мадам де Сен-Марн |
1996 | док | Перша світова війна: 1914—1918 | The Great War: 1914—1918 | імператриця Олександра Федорівна |
1996 | тф | Остання з блондинок-красунь | The Last of the Blonde Bombshells | Мадлен |
1999 | тф | Рифи | The Reef | Режин де Шантельє |
2000 | ф | Шоколад | Chocolat | мадам Адель |
2001 | тф | Вбивство у Східному експресі | Murder on the Orient Express | сеньйора Ніна Альварадо |
2003 | ф | Розлучення | Le Divorse | Сюзанна де Персан |
2006 | с | Закон і порядок: Спеціальний корпус | Law & Order: Special Victims Unit | Лоррейн Дельмас |
2013 | с | Джо | Jo | Жозетт Ленуар |
2016—2018 | с | Даррелли | The Durrells | графиня Мавродакіс |
2017 | кф | Ідеальний вік | The Perfect Age | Маргеріт |
2020 | тф | Написано на воді | Written on Water | Полін |
- 1954 — Номінація на найкращу акторку (Лілі).
- 1964 — Номінація на найкращу акторку (Кутова кімната).
- 1959 — Номінація на найкращу акторку у комедії або мюзиклі (Жіжі).
- 1962 — Номінація на найкращу акторку у драмі (Фанні).
- 1964 — Найкраща акторка у драмі (Кутова кімната).
- 1954 — Найкраща іноземна акторка (Лілі).
- 1963 — Найкраща британська акторка (Кутова кімната).
- 2007 — Найкраща запрошена акторка у драматичному телесеріалі (Закон і порядок: Спеціальний корпус).
- 1997 — Орден «За заслуги» (Франція) офіцерського ступеня[14].
- 2013 — Орден Почесного легіону командорського ступеня; офіцер (2004); кавалер (1992)[15][16][17].
- 2019 — Орден Мистецтв та літератури командорського ступеня[18].
-
Леслі Карон і Джин Келлі у фільмі «Американець в Парижі» (1951)
-
Весілля Леслі Карон і Джорді Хормела у вересні 1951 року
-
Леслі Карон і Фред Астер у фільмі «Довгоногий батечко» (1955)
-
Леслі Карон у фільмі «Фанні» (1961)
-
Леслі Карон у постановці «Маленька нічна серенада» (2010)
-
Леслі Карон у 2012 році
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132926008 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б свідоцтво про народження
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Kennedy, Matthew (February 2010). Thank Heaven: A Memoir, by Leslie Caron [Архівовано 16 червня 2013 у Archive.is]. Bright Lights Film Journal Issue 67.
- ↑ Berlinale: 1989 Juries. Berlinale. Процитовано 9 березня 2011.
- ↑ https://web.archive.org/web/20071106025632/http://www.latimes.com/news/columnists/la-tr-spano15oct15,0,3801422,full.column?coll=la-news-columns
- ↑ Leslie Caron. Hollywood Walk of Fame. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 11 лютого 2018.
- ↑ https://web.archive.org/web/20160619043522/http://tiff.net/summer2016-cinematheque/tiff-cinematheque-special-screenings-summer-2016/leslie-caron-the-reluctant-star
- ↑ https://web.archive.org/web/20090226012022/http://www.tcmdb.com/participant.jsp?participantId=29278
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000000568610
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000027248222
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000000249556
- ↑ https://www.legifrance.gouv.fr/jorf/id/JORFTEXT000000726872
- ↑ https://www.culture.gouv.fr/Nous-connaitre/Organisation/Conseil-de-l-Ordre-des-Arts-et-des-Lettres/Arretes-de-Nominations-dans-l-ordre-des-Arts-et-des-Lettres/Nomination-dans-l-ordre-des-Arts-et-des-Lettres-hiver-2019
- Народились 1 липня
- Народились 1931
- Уродженці Булонь-Біянкура
- Офіцери ордена «За заслуги» (Франція)
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Командори ордена Почесного легіону
- Лауреати премії «Золотий глобус»
- Лауреати премії BAFTA
- Акторки XX століття
- Актори та акторки XXI століття
- Французькі акторки
- Французькі кіноакторки
- Французькі телеакторки
- Французькі театральні акторки
- Голлівудська алея слави
- Французькі емігранти до США
- Французькі письменниці