Перейти до вмісту

Кривошиї

Координати: 49°35′58″ пн. ш. 28°12′23″ сх. д. / 49.59944° пн. ш. 28.20639° сх. д. / 49.59944; 28.20639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кривошиї
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район
Тер. громада Хмільницька міська громада
Код КАТОТТГ UA05120170150052661 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1905
Населення 514
Площа 3,2 км²
Густота населення 160,63 осіб/км²
Поштовий індекс 22073
Телефонний код +380 4338
Географічні дані
Географічні координати 49°35′58″ пн. ш. 28°12′23″ сх. д. / 49.59944° пн. ш. 28.20639° сх. д. / 49.59944; 28.20639
Середня висота
над рівнем моря
251 м
Водойми Снивода
Місцева влада
Адреса ради 22000, Вінницька обл., м. Хмільник, вул. Столярчука, 10
Карта
Кривошиї. Карта розташування: Україна
Кривошиї
Кривошиї
Кривошиї. Карта розташування: Вінницька область
Кривошиї
Кривошиї
Мапа
Мапа

CMNS: Кривошиї у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Кривоши́ї — село в Україні, у Хмільницькій міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 514 осіб.

Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 рр.

Історія

[ред. | ред. код]

На території села комуністична влада проводила систематичний терор проти господарств, члени яких відмовлялися вступати до колгоспів. До початку Другої світової війни незалежність зберегли три родини: Чубар, Дем'янець та Пороховникових. Родина Семена Чубаря мала десять дітей, більшість із яких виїхало на каторжні роботи до післявоєнного Києва.

Киянин Федір Чубар свідчить:

Я народився 1934 року, у селі Кривошиї. Тоді ще люди й далі голодували. Маленьким я часто їв траву та будяки - мене буквально "випасала" моя сестра, бо їсти було нічого. На траві я й виріс. Голова сільради мстився матері за те, що не була в колгоспі. Хоч вона й мала статус матері-героїні, але не давав їй належних продуктів. А коли мати принесла йому припис з району, щоб віддав, то він ту бумажку порвав у неї на очах. Дуже здівалися над нами комуняки...

Після вигнання сталінських загонів із села, 1941 року німецька влада дала дозвіл на відкриття православної церкви. Її старостою став Семен Чубар. У 1960-тих комуністи знову закрили церкву, переслідуючи мешканців села за віру.

Абсолютна більшість селян підтримала Акт відновлення незалежності України на референдумі 1 грудня 1991.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Хмільницької міської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації колишнього Хмільницького району(1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 732 особи, з яких 326 чоловіків та 406 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 512 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,61 %
російська 0,39 %

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Снивода — гідрологічний заказник місцевого значення.

Постаті

[ред. | ред. код]
  • Рудюк Максим Павлович — акушер-гінеколог, учасник Другої світової війни, ректор Вінницького державного медичного інституту.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 листопада 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Колиба́бинці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.674

Посилання

[ред. | ред. код]