Кентшин
| Кентшин Kętrzyn | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 54°05′ пн. ш. 21°23′ сх. д. / 54.083° пн. ш. 21.383° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Вармінсько-Мазурське воєводство | ||||
| Столиця для | Кентшинський повіт, Q9269044? і Gromada Kętrzynd | ||||
| Засновано | 1329 | ||||
| Магдебурзьке право | 1357 | ||||
| Площа | 10,35 км² | ||||
| Населення | 28466 (2011)[1] | ||||
| · густота | 2705 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 105 ± 1 м | ||||
| Міста-побратими | Свєтлий, Володимир, Везель, Zlaté Horyd | ||||
| Телефонний код | (48) 089 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | NKE | ||||
| GeoNames | 769274 | ||||
| OSM | ↑2675556 ·R (Кентшинський повіт) | ||||
| SIMC | 0964710 | ||||
| Поштові індекси | 11-400 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | ketrzyn.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Кентшин у Вікісховищі | |||||
Ке́нтшин (пол. Kętrzyn, раніше Rastembork, нім. Rastenburg) — місто в північно-східній Польщі. Адміністративний центр Кентшинського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Свою сучасну назву місто отримало 7 травня 1946, на честь історика і польського діяча — Войцеха Кентшинського.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 13619 | 2408 | 9850 | 1361 |
| Жінки | 14847 | 2251 | 9056 | 3540 |
| Разом | 28466 | 4659 | 18906 | 4901 |
Поява українців у містечку та його околицях пов'язана з депортацією з рідних земель у рамках акції «Вісла» в 1947 р. У Кентшині наявні українські православна та греко-католицька церкви.
Разом з депортованими православними українцями до Кентшина приїхав отець Олексій Ушаков, який був настоятелем у Кодню. Після Ушакова прийшов отець Юрій Клінгер, відомий православний теолог, який згодом виїхав до Варшави. Після нього був отець Віталій Чижевський, який працював у парафії 58 років. Він разом зі священиком з Гіжицька 50 років працював над відновленням тут духовного життя православних. Православна церква в Кентшині — адаптований в 1949 р. вірними євангелістський костел. У церкві зберігається реліквія — хустка антимінс, привезена з Кодня Ушаковим. Також із Кодня привезений іконостас. Фрески виконані Юрієм Новосільським.
Греко-католицька громада збирається при церкві св. Василя Великого (збудована громадою 2007 р.). Церква належить до Венґожевського деканату Перемишльсько-Варшавської архієпархії УГКЦ. Також у місті діє Василіанський монастир УГКЦ.
На комунальному цвинтарі у Кентшині знаходиться могила вояка УНР Андрія Дмитренка.[4].
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Кентшин. Прадідівська слава. База даних українських пам'яток. Процитовано 20.08.2019.
- Oficjalna strona miasta Kętrzyn
- Strona Kętrzyńskiego Centrum Kultury
- Oficjalna strona klubu tenisa ziemnego UKS Kętrzynianka
- Historia miasta Kętrzyn autorstwa dr. Jerzego Sikorskiego
- Rastembork // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 531. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |