Капувар
| Капувар Kapuvár | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Угорщина
| ||||
| Медьє | Дьйор-Мошон-Шопрон | ||||
| Регіон | Західне Задунав'я | ||||
| Населення | 10 684 | ||||
| Площа | 96,05 км² | ||||
| Густота населення | 111,23 осіб/км² | ||||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||||
| Поштові індекси | 9330 | ||||
| Телефонний код | +36-96 | ||||
| Географічні координати | 47°36′00″ пн. ш. 17°01′59″ сх. д. / 47.60000° пн. ш. 17.03306° сх. д. | ||||
| Місцева влада | |||||
| Вебсторінка | kapuvar.hu | ||||
| Мапа | |||||
  Капувар | |||||
| |||||
|
| |||||
Капувар (угор. Kapuvár) — місто в медьє Дьйор-Мошон-Шопрон в Угорщини. Місто розташоване на краю національного парку Фертьо-Ханшаг на річці Киш-Раба, за 10 км на південь від кордону з Австрією, між Шопроном і Дьйором.
Населення 10 684 чоловік (2001). Площа міста — 96,05 км. Щільність населення — 111,23 чол./км².
В районі Капувара знайдені сліди поселень іллірійців, римлян та аварів. Після приходу угорців Капувар став західними воротами Королівства Угорщина. Назва місця пов'язано з термінами «ворота» і «замок» (vár). Перша письмова згадка датована 1162 роком[1]. Король Сигізмунд в 1387 році завітав це містечко роду Канісал в подяку за підтримку[2]. У 1532 році Капувар перейшов до роду Надашді. У 1558 році селище отримало право ринкової торгівлі, фортеця була посилена через турецьку загрозу. Але незважаючи на це в 1594 році фортеця ненадовго була захоплена Османською імперією[1].
У 1681 році Капувар перейшов у володіння Естерхазі. В ході національно-визвольної війни початку XVIII століття фортеця була зруйнована повстанцями, згодом на її місці був побудований замок Естерхазі[1]. Економічний бум середини XIX століття торкнувся і Капувару — в центрі було побудовано кілька представницьких будівель.
У 1901 році тут було 6642 жителів[3]. У 1969 році Капувар отримав статус міста.
- ↑ а б в Die Geschichte der Stadt . Архів оригіналу за 15 травня 2012. Процитовано 29 березня 2016.
- ↑ August Ernst: Geschichte des Burgenlandes. Geschichte der österreichischen Bundesländer. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 1991, ISBN 3-48654-072-6, S. 71.
- ↑ Meyers Großes Konversations-Lexikon, Band 10, Leipzig 1907 році, S. 606. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 березня 2016.