Кайсері

Кайсері тур. Kayseri, грец. Καισάρεια/Кесарія, вірм. Մաժաք/Мажак
Основні дані
38°43′21″ пн. ш. 35°29′15″ сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Кайсері
Столиця для	Кайсері (іл (адмінодиниця, провінція Туреччини))
Населення	1 100 000
· густота	68,27 осіб/км²
Висота НРМ	1050 ± 1 м
Міста-побратими	Мостар, Крефельд, Нальчик, Мішкольц, Хомс, Сіялкот, Йон'ін, Павлодар (3 травня 2010), Ейндговен
Телефонний код	352
Часовий пояс	UTC+2
Номери автомобілів	38
GeoNames	308464
OSM	r154451  ·R
Поштові індекси	38x xx
Міська влада
Вебсайт	kayseri.bel.tr
Мапа
Кайсері Кайсері (Туреччина)
Кайсері у Вікісховищі

Кайсері (тур. Kayseri, грец. Καισάρεια/Кесарія, вірм. Մաժաք/Мажак) — місто в Туреччині, адміністративний центр ілу Кайсері, біля північного підніжжя вулкана Ерджіяс.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.1 °C (70 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).

Клімат Кайсері
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16	19	27	28	31	36	37	39	36	30	23	18	39
Середній максимум, °C	2	5	10	16	21	25	28	29	25	20	11	5	16
Середня температура, °C	−2	0	5	10	14	17	21	21	17	12	5	0	10
Середній мінімум, °C	−6	−4	−1	4	7	10	12	12	8	4	0	−3	3
Абсолютний мінімум, °C	−23	−26	−21	−8	−2	2	5	3	−1	−7	−17	−21	−26
Норма опадів, мм	30	30	30	50	40	40	0	0	10	20	30	30	360
Джерело: Weatherbase

Історія

У древні часи місто було відоме як Кесарія Каппадокійська, Цезарея, Мазака та Евсевія. Був резиденцією каппадокських царів, центром поширення християнства. Потім, після входження Каппадокії у римську провінцію (8 рік), перейменована Тіберієм в Кесарію та служила місцем карбування римських монет у Азії. Після розділення Каппадокії на провінції при імператорові Валенті, Кесарія стала столицею Cappadociae primae. У IV столітті місцеву кафедру займав святитель Василій Великий. Місто захоплене турками-сельджуками у 1080 році. Протягом більш ніж 200 років входило до складу Румського султанату. Приєднане до імперії Османа у 1515 році.

Населення

1813 року у місті проживало 25 000 людей з них: 1500 вірмени, 300 греки і 150 євреї.

У 1914 році в місті Кайсері проживало 18 907 вірмен, що становило 35% від загальної кількості населення. Вірмени, за винятком тих, хто раніше прийняв іслам, були або вбиті, або вигнані під час геноциду вірмен. Грецькі православні жителі міста були депортовані з 1919 по 1921 рік у рамках обміну населенням між новою незалежною Турецькою Республікою та Королівством Греція.

Кухня

Кайсері манти

Манти - одна з найпопулярніших страв Кайсері. Місто пропонує кілька кулінарних страв, зокрема манти, пастирма та сучук. Ще одна фірмова страва – фаршировані квіти цукіні, приготовані з кьофте, часником і спеціями. Невзіне - традиційний десерт.

Спорт

У місті було дві професійні футбольні команди Кайсеріспор і Кайсері Ерджіясспор, які одночасно грали в Суперлігі.

Відомі люди

Римський політичний діяч другої половини IV століття Софроній походив із Кесарії Каппадокійської. Тут жила християнська свята і мучениця Христина Кесарійська. Народилися Макрина Молодша і святий Василій Великий.

Міста-побратими

Кайсері місто-побратим:

• Хомс, Сирія
• Крефельд, Німеччина
• Маруа, Камерун
• Мішкольц, Угорщина
• Мостар, Боснія та Герцеговина
• Павлодар, Казахстан
• Саарбрюкен, Німеччина
• Шуша, Азербайджан
• Йон'їн, Південна Корея

Світлини

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Див. також

• Трамвай у Кайсері

Посилання

• Офіційна домашня сторінка міста [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] (турецька та англійська)
• Довідкова інформація з Європейської ініціативи стабільності (ESI) на Кайсері [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Bericht der Europäischen Stabilitätsinitiative (ESI): Islamische Calvinisten: Wandel und Konservatismus in Zentralanatolien [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Die Küche Kayseris [Архівовано 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Gouverneursamt [Архівовано 6 квітня 2006 у Wayback Machine.]
• Вірменська та грецька культурна спадщина. [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] Ed. Altug Ylmaz. Hrant Dink Vakf Yaynlar, Istanbul 2016, ISBN 605-66011-4-5; ISBN 978-605-66011-4-9; Text türkisch und englisch.