Зіверт

похідна одиниця SI, що має власну назву
UCUM derived unit^d і unit of dose equivalent^d

Зіверт
Відображення на дисплеї фонового випромінення у готелі містечка Нараха (Японія) потужності дози у мікрозівертах на годину через п'ять років після аварії на Фукусімській АЕС
Загальна інформація
Система одиниць	Похідні одиниці SI
Одиниця	впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я (ефективна доза)
Позначення	Зв або Sv
Названа на честь	Рольф Максиміліан Зіверт
Перерахунок в інші системи
1 Зв в...	дорівнює...
основних одиницях SI	м2⋅с−2
енергія поглинена масою	Дж⋅кг−1
одиницях СГС	100 бер
Зіверт у Вікісховищі

Зіверт (Зв, Sv) — одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізаційного випромінювання в системі SI.

Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглиненої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинена доза один грей рентгенівського або γ-випромінювань.

1 Зв = Дж·кг⁻¹ = м²·с⁻².

Одиницю названо на честь шведського медичного фізика Рольфа Зіверта за його дослідження біологічної дії радіації на живі істоти. За чинним правописом української мови загальна назва пишеться через літеру «и».

1 Зв = 100 бер. (Легка променева хвороба з виліковуванням. Збільшення ймовірності смерті від раку. Стерилізація чоловіків на 2-3 роки, жінок — назавжди. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.)

Пояснення

Зіверт відбиває біологічний вплив іонізаційного випромінювання на відміну від фізичного, котрий характеризується поглиненою дозою випромінювання та вимірюється в греях. При опроміненні живих організмів, зокрема людини, виникають біологічні ефекти, величина яких при одній і тій самій поглиненій дозі різна для різних видів випромінювання. Тому знання поглиненої дози недостатнє для оцінки радіаційної небезпеки.

Заведено порівнювати біологічні ефекти, що викликаються будь-якими іонізаційними випромінюваннями, з ефектами від рентгенівського і γ-випромінювань. Коефіцієнт, що показує, у скільки разів радіаційна небезпека у випадку хронічного опромінювання людини (у порівняно малих дозах) для певного виду випромінювання вища, ніж у випадку рентгенівського випромінювання за однакової поглиненої дози, називається коефіцієнтом якості випромінювання К. Для рентгенівського і γ-випромінювань К=1, для теплових нейтронів К=3-5, для швидких нейтронів (Е=500 кеВ) К=10, для протонів і α-частинок (Е=10 МеВ) К=10.

Еквівалентна доза Н визначається як добуток поглиненої дози на коефіцієнт якості випромінювання: Н = D·К.

Люди, що живуть на рівні моря, одержують у середньому через космічні промені еквівалентну дозу приблизно 300 мікрозивертів на рік. Для людей, що живуть вище 2000 м над рівнем моря, ця величина у кілька разів більша. Ще інтенсивніше опромінення отримують екіпажі та пасажири літаків. Внаслідок земної радіації населення одержує в середньому порядку 2 мілізиверта на рік.

Література

• Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав., 1979. — 336 с.