Перейти до вмісту

Думанів

Координати: 48°49′13″ пн. ш. 26°32′24″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 26.54000° сх. д. / 48.82028; 26.54000
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Думанів
Вигляд на село Думанів
Вигляд на село Думанів
Вигляд на село Думанів
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Гуменецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020030070031033
Основні дані
Засноване 1412
Населення 781
Площа 2,612 км²
Густота населення 343,42 осіб/км²
Поштовий індекс 32321
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°49′13″ пн. ш. 26°32′24″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 26.54000° сх. д. / 48.82028; 26.54000
Водойми Смотрич
Місцева влада
Адреса ради 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69
Карта
Думанів. Карта розташування: Україна
Думанів
Думанів
Думанів. Карта розташування: Хмельницька область
Думанів
Думанів
Мапа
Мапа

CMNS: Думанів у Вікісховищі

Ду́манів — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

[ред. | ред. код]

Місцева легенда про походження назви села засвідчує:

«Чумаки подорожували в Крим по сіль. Дорога їх вела по шляху з півночі на південь по Білецькому шляху, який проходив по полях біля села. Вздовж шляху не було питної води. Зустрічались рутки з стоячою водою і чумаки в пошуках питної води добрались до берегів річки Смотрич. Тут вони і натрапили на святу, влітку льодяну, а взимку не замерзаючу воду, чисту як сльоза. З цією водою вони не змогли зрівняти жодне джерело, яке зустрічали по дорозі. Це джерело і привабило їх. Слава про нього пішла по всьому Поділлі. Чумацький шлях проходив біля цього джерела. Чумаки завжди робили зупинку біля нього. Так спочатку і появилась над річкою Смотрич біля джерела з святою водою перша корчма. Багатьом чумакам подобалась мальовнича місцевість, не могли вони залишити це чудове місце і більше не з'являтись. Цілюще джерело тягнуло їх до себе і деякі чумаки залишились. Довго чумаки думали, де саме їм поселитись, і вирішили корчму перенести на друге місце, серед лісу. Біля корчми побудували два будинки, не так просто було поселитись в не заселеній місцевості. Навколо красиві лісові місця, серед лісів степи з лікарськими травами, річка, джерело з святою водою. Довго чумаки міркували, думали, гадали. сперечались, згоджувались, розходились в рішеннях і врешті прийшли до єдиної думки і придумали… Селище отримало назву Думанів, що означає місце, про яке довго думали».

Географія

[ред. | ред. код]

Село Думанів розташоване за 21 кілометр від Кам’янця-Подільського на обох берегах річки Смотрич. На відстані 5 кілометрів від центру села проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2321. На північ від Думанова знаходиться вздовж річки Циківський заказник. Село ділиться на декілька не­офі­ційних районів: Мазурів­ка, Містечок, Кавунівка та Лінія. Площа населеного пункту – трохи більше як 206 га.

Клімат

[ред. | ред. код]

Думанів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село в документах — 1412 рік, під назвою «Доманів»,[1] коли, як зазначає Юхим Сіцінський, було зроблено обмін королівського села Вербки на Думанів.[2]

1515 році село Думанів згадується, коли кам’янецькі міщани подали скаргу Сигізмунду І на місцевих феодалів, які забороняли їм користуватися лісовими угіддями кам’янецького повіту, в тому числі й Думанів­ським лісом.

У 1735 році шляхтич Юзеф Коритовський гербу Мора отримав правом «доживоття» села Доманів, Лисець, Княже у Кам'янецькому повіті.[3]

Церква святого Георгія відома з 1735 року – дерев’яна, крита соломою. В 1744 році збудована нова дерев’яна триверха споруда, ця церква розібрана в 1875 році. В 1860 – 1865 роках збудовано нову невелику дерев’яну одно-поверху церкву.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили сталінський геноцид.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

В 2012 році село святкувало свої 600 років, від першої згадка.

13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 895 осіб.[5]

Згідно перепису 2015 року селі проживало 781 особа, населення села скоротилось на 12,74 % порівняно зі 2001 роком.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,11 %
російська 0,67 %
білоруська 0,11 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Двері старого млина

Народились

[ред. | ред. код]
  • Маріуш Заруський — польський громадський діяч, фотограф, художник, поет і письменник, моряк, яхтсмен і мандрівник, підпільник, політичний висланець, легіонер, улан, бригадний генерал польської армії і ад'ютант президента Республіки Польща, альпініст, спелеолог, рятувальник, інструктор і популяризатор лижного спорту та гірського туризму, а також атлет.
  • Волошина Ніла Йосипівна — український науковець у галузі методики викладання літератури, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондентка Академії педагогічних наук України, заслужена діячка науки і техніки України, заступниця голови спеціалізованої вченої ради Інституту педагогіки АПН України із захисту кандидатських дисертацій з теорії і методики навчання української мови, української та зарубіжної літератури, головна редакторка часопису «Українська література в загальноосвітній школі» (1999—2010).
  • Сушицький Станіслав Миколайович — українець (за іншими даними поляк), уродженець села Думанів, освіта початкова, позапартійний, селянин-одноосібник. Арештований за порушення кордону, шпигунство. Розстріляний в урочищі Сандармох, реабілітований військовою прокуратурою ПрикВО 30.01.1990 (Спр. П-24682).

Проживали, перебували

[ред. | ред. код]

Охорона природи

[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Думанів с.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ЧИМ ЖИВЕ ДУМАНІВ У СВОЇ 600?.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1 t. 11. — 1907. — S. 212. (пол.)
  4. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

[ред. | ред. код]