Думанів
село Думанів | |
---|---|
Вигляд на село Думанів | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Гуменецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020030070031033 |
Основні дані | |
Засноване | 1412 |
Населення | 781 |
Площа | 2,612 км² |
Густота населення | 343,42 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32321 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°49′13″ пн. ш. 26°32′24″ сх. д. / 48.82028° пн. ш. 26.54000° сх. д. |
Водойми | Смотрич |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69 |
Карта | |
Мапа | |
|
Ду́манів — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Місцева легенда про походження назви села засвідчує:
|
Село Думанів розташоване за 21 кілометр від Кам’янця-Подільського на обох берегах річки Смотрич. На відстані 5 кілометрів від центру села проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2321. На північ від Думанова знаходиться вздовж річки Циківський заказник. Село ділиться на декілька неофіційних районів: Мазурівка, Містечок, Кавунівка та Лінія. Площа населеного пункту – трохи більше як 206 га.
Думанів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Перша згадка про село в документах — 1412 рік, під назвою «Доманів»,[1] коли, як зазначає Юхим Сіцінський, було зроблено обмін королівського села Вербки на Думанів.[2]
1515 році село Думанів згадується, коли кам’янецькі міщани подали скаргу Сигізмунду І на місцевих феодалів, які забороняли їм користуватися лісовими угіддями кам’янецького повіту, в тому числі й Думанівським лісом.
У 1735 році шляхтич Юзеф Коритовський гербу Мора отримав правом «доживоття» села Доманів, Лисець, Княже у Кам'янецькому повіті.[3]
Церква святого Георгія відома з 1735 року – дерев’яна, крита соломою. В 1744 році збудована нова дерев’яна триверха споруда, ця церква розібрана в 1875 році. В 1860 – 1865 роках збудовано нову невелику дерев’яну одно-поверху церкву.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
В 2012 році село святкувало свої 600 років, від першої згадка.
13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[4] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 895 осіб.[5]
Згідно перепису 2015 року селі проживало 781 особа, населення села скоротилось на 12,74 % порівняно зі 2001 роком.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,11 % |
російська | 0,67 % |
білоруська | 0,11 % |
- Маріуш Заруський — польський громадський діяч, фотограф, художник, поет і письменник, моряк, яхтсмен і мандрівник, підпільник, політичний висланець, легіонер, улан, бригадний генерал польської армії і ад'ютант президента Республіки Польща, альпініст, спелеолог, рятувальник, інструктор і популяризатор лижного спорту та гірського туризму, а також атлет.
- Волошина Ніла Йосипівна — український науковець у галузі методики викладання літератури, докторка педагогічних наук, професорка, член-кореспондентка Академії педагогічних наук України, заслужена діячка науки і техніки України, заступниця голови спеціалізованої вченої ради Інституту педагогіки АПН України із захисту кандидатських дисертацій з теорії і методики навчання української мови, української та зарубіжної літератури, головна редакторка часопису «Українська література в загальноосвітній школі» (1999—2010).
- Сушицький Станіслав Миколайович — українець (за іншими даними поляк), уродженець села Думанів, освіта початкова, позапартійний, селянин-одноосібник. Арештований за порушення кордону, шпигунство. Розстріляний в урочищі Сандармох, реабілітований військовою прокуратурою ПрикВО 30.01.1990 (Спр. П-24682).
- Анісюткін Микола Кузьмович — російський археолог, проводив археологічні розвідки в селах Кам'янець-Подільського району: Думанів, Нігин, Вербка.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
- ↑ Думанів с.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ЧИМ ЖИВЕ ДУМАНІВ У СВОЇ 600?.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1 t. 11. — 1907. — S. 212. (пол.)
- ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Dumanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 218. (пол.) — S. 218. (пол.)