Гордень
Го́рдень (від нід. gording) — снасть рухомого такелажу вітрильного судна, за допомогою якої прямі вітрила підтягують до рей при їх прибиранні[1].
Залежно від свого розташування гордені отримують додаткові найменування: гордень для нижньої шкаторини називається бик-горденем (від нід. buik — «пузо вітрила»), для бокової — нок-горденем[1] (від нід. nok — «нок, кінець реї»). Тонкий гордень називають «гордешок»[1], бик-гордень брамселя — брам-бичок. Колись обабіч бик-горденів прив'язувалися ще одні гордені — дев-гордені (деф-гордені, демп-гордені)[2]. Гордені кріпляться тільки до шкаторин, а шкотові кути підтягують до реї гітовами. Бик-гордень, корінний кінець якого кріпився за коуш лапки на лицьовій стороні вітрила, називався анапуть.
Для захисту від перетирання горденями вітрил останні мали нашивки по напрямках тяги горденів — гордень-боути[3].
Гордень підйомний — найпростіше підйомне пристосування, що складається з нерухомого одношківного блока, прив'язаного до якого-небудь предмета, наприклад, марса або реї і пропущеного через нього троса, шкентеля. Дає зручний напрямок тяги без виграшу в силі.
Горденями називаються і снасті для підйому і спуску деяких вітрил і рангоутних дерев: брам-гордень — для брам-рей і брам-стеньг, бом-брам-гордень — для бом-брам-рей і бом-брам-стеньг, брифок-гордень — для брифока.
- ↑ а б в Петрушевский В. Ф.[ru]. Гордень // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Самойлов К. И. Дев-гордени, деф-гордени, демп-гордени // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- ↑ Самойлов К. И. Гордень-боуты // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
- Гордень // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- Морской Словарь. — М. : Военное издательство МО СССР, 1959.
- Морской Энциклопедический Словарь. — Л. : Судостроение, 1991. — ISBN 5-7355-0280-8.