Перейти до вмісту

Герб Румунії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герб Румунії
Герб Румунії для печаток
Деталі
НосійРумунія
Затверджений10 липня 2016, 10 вересня 1992
Герб Румунії 1992—2016 рр.

Герб Румунії був прийнятий румунським парламентом 10 вересня 1992 року як репрезентативний герб Румунії. Сучасний герб базується на малому гербі міжвоєнного Королівства Румунія (використовувався між 1922 і 1947 роками), який був розроблений у 1921 році на прохання короля Румунії Фердинанда I трансільванським угорським геральдистом Йожефом Шебестьєном з Клужа, а перероблений Віктором Дімою.[1] Як центральний елемент, він має золотого орла, який тримає в дзьобі хрест, а в кігтях — булаву та меч. Основні кольори герба — червоний, жовтий і синій — представляють кольори прапора Румунії. Герб було доповнено 11 липня 2016 року зображенням Сталевої Корони Румунії.

Щит, розташований на орлові, поділений на п'ять полів, кожне з яких пов'язане з окремою історичною областю Румунії.

Історія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Герб Волощини

Герб Румунії з'явився в 1859 році, коли Александру Іоан Куза об'єднав дві румунські держави — Молдавію і Волощину. Тоді два геральдичні символи — золотий орел і тур — були офіційно об'єднані. До 1866 року було кілька варіантів герба.

1866 року після обрання Кароля князем Румунії щит був поділений на чверті. У першій і четвертій був зображений орел, а в другій і третій — тур. Над щитом розміщувався герб правлячої династії — Гогенцоллернів-Зігмарінгенів. Після 1872 року герб містив символ південної Бессарабії (після 1877 року — Добруджі) — двох дельфінів — у четвертій чверті; та символ Олтеніїзолотого лева — у третій чверті; на щиті після Румунської війни за незалежність було розміщено Сталеву корону як символ суверенітету та незалежності.

Герб залишався незмінним до 1921 року, після Першої світової війни, коли Трансільванія була об'єднана з Королівством Румунія. Потім герб Трансільванії було розміщено в четвертій чверті, а Турул (майже всі мотиви, включаючи ймовірний Турул, можна знайти в «Notita Dignitatum[2]» у вигляді щитових візерунків часів Пізньої Римської імперії) був замінений чорним орлом. У третій чверті було зображено герб Баната (міст Аполлодора Дамаського та золотий лев), а у вставці було розміщено герб Добруджі. Щит розміщувався на грудях золотого схрещеного та коронованого орла, як символ латинського походження румунів. Орла розміщували на синьому щиті, увінчаному сталевою короною. Герб мав три варіанти: малий, середній (з щтотримачами та девізом) та великий (середній герб на червоній мантії, підбитій горностаєм). Герб був розроблений трансильванським угорцем Йожефом Себестьєном Кеопечі.[3][4]

Після 1948 року комуністична влада змінила і прапор, і герб. Герб був радше емблемою, вірною комуністичному зразку: пейзаж (із зображенням сонця, що сходить, трактора та нафтової бурової установки), оточений колосками пшениці, перев'язаними тканиною кольорів національного прапора. До 1989 року існувало чотири варіанти, перший з яких був змінений невдовзі після 1948 року (проголошення республіки), знову змінений у 1952 році (було додано червону зірку) і, нарешті, у 1965 році, коли Румунія перестала бути Народною Республікою та стала Соціалістичною Республікою.

Відразу після революції 1989 року виникла ідея надати Румунії новий, репрезентативний герб. Фактично, самим символом Революції був прапор з отвором посередині, де було вирізано комуністичний герб.

Геральдична комісія, створена для розробки нового герба Румунії, інтенсивно працювала, представивши парламенту два остаточні проекти, які потім були об'єднані. Виник нинішній дизайн, прийнятий двома палатами румунського парламенту на спільному засіданні 10 вересня 1992 року.

У квітні 2016 року депутати Судового комітету схвалили законопроект, раніше проголосований Сенатом[5], який повертає на голову орла корону та зобов'язує державні органи замінити існуючі емблеми та печатки на ті, що передбачені законом, до 31 грудня 2018 року (на відзначення сторіччя об'єднання Трансільванії з Румунією 1 грудня 1918 року).[6] Законопроект був прийнятий Палатою депутатів 8 червня 2016 року[7] та оприлюднений президентом Клаусом Йоганнісом 11 липня 2016 року.[8]

Щит, що вінчає орла, розділений на п'ять полів, по одному для кожної історичної провінції Румунії з її традиційним символом:

Центральним елементом герба Румунії є золотий орел, що тримає православний хрест. Традиційно цей орел зображений на гербах повіту Арджеш, міста Пітешть та міста Куртя-де-Арджеш. Він символізує «гніздо басарабів», ядро, навколо якого була організована Валахія.

З 11 липня 2016 року герб було змінено, тепер до нього додається геральдичне зображення сталевої корони короля Кароля. Символ королівського минулого та знак періоду 1881 та 1947 років, коли Румунія була монархією, якою правив дім Гогенцоллернів-Зігмарінгенів через його румунську гілку, засновану Каролем.

Аквіла, будучи символом латинства і геральдичним птахом першого порядку, символізує мужність, рішучість, злет до великих висот, силу, велич. Його також можна знайти на гербі Трансильванії.

Щит, на якому він розміщений, має блакитний колір, що символізує небо. Орел тримає в кігтях знаки суверенітету: булаву та меч, останній символізує правителя Молдавії Штефана Великого, тоді як булава нагадує Михайла Хороброго, першого об'єднавця румунських земель. На грудях птаха зображено розчетвертений щит із символікою історичних румунських провінцій (Валахії, Олтенії, Молдавії, Бессарабії, Трансільванії, Банату, Кришанаи, Марамуреша), а також двома дельфінами, що символізують про Чорноморське узбережжя країни (Добруджа).

У першій чверті на блакитному фоні зображено герб Валахії – орла, що тримає в дзьобі золотий православний хрест, праворуч – золоте сонце, а ліворуч – золотий молодик.

У другій чверті зображено традиційний герб Молдавії червоного кольору: чорна голова тура з золотою зіркою між рогами, троянда зправа та спадаючий півмісяць зліва, обидва срібні.

У третій чверті зображено традиційний герб Баната та Олтенії червоного кольору: над хвилями золотий міст з двома арочними отворами (що символізують міст римського імператора Траяна через Дунай), звідки виникає золотий лев, що тримає меч у правиці.

У четвертій чверті зображено герби Трансильванії, Марамуреша та Кришани: щит, розділений вузьким червоним почсом; у верхньому полі, на блакитному, зображено чорного орла із золотим дзьобом, що виступає з пояса, праворуч — золоте сонце, а ліворуч — срібний півмісяць (символізує секеїв); в основі, на золотому тлі - сім веж з зубцями, розташованих по чотири та три (символізують саксів).

Також зображені землі, що прилягають до Чорного моря (Добруджа), на блакитному: два дельфіни стоїть один на одного, головами вниз.

Галерея

[ред. | ред. код]

Герби Волощини, Молдови, Трансильванії

[ред. | ред. код]

Історичні регіони

[ред. | ред. код]
Докладніше: Герб Банату
Докладніше: Герб Добруджі
Добруджа Банат

Радянський сателіт

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Creatorul stemei României, fără drepturi de autor (рум.). Adevărul. 27 лютого 2010. Архів оригіналу за Aug 29, 2016. Процитовано 23 червня 2016.
  2. Tomlin, R. S. O. (7 березня 2016), Notitia Dignitatum, Oxford University Press, doi:10.1093/acrefore/9780199381135.013.4459, ISBN 978-0-19-938113-5, процитовано 24 грудня 2022
  3. The Hungarian designer behind Romania's coat of arm. Transylvania Now (амер.). 4 березня 2020. Процитовано 10 листопада 2023.
  4. Drăgan-George Basarabă, "Marea Unire și identitatea heraldică a Banatului", in Heraldica Moldaviae, Vol. IV, 2021, pp. 174–175
  5. Senatul a aprobat modificarea stemei Romaniei. Cum va arata noul simbol (рум.). Pro TV. 16 лютого 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  6. Cătălina Mănoiu (19 квітня 2016). Data până la care trebuie readusă coroana pe stema țării. Gândul.
  7. Camera Deputaților a adoptat proiectul care modifică stema țării. Mediafax (рум.). 8 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  8. Coroana revine pe stema României. Iohannis a promulgat legea care modifică însemnele oficiale – FOTO (рум.). Mediafax. 11 липня 2016. Процитовано 11 липня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.

Посилання

[ред. | ред. код]