Перейти до вмісту

Генрі Реберн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Генрі Реберн
Henry Raeburn
портрет наприкінці життя ( 1820 р.)
При народженніHenry Raeburn
Народження4 березня 1756(1756-03-04)
Стокбрідж поблизу Единбурга
Смерть8 липня 1823(1823-07-08) (67 років)
 Стокбрідж поблизу Единбурга
Національністьшотландець
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Жанрпортрет
Навчанняу Девіда Мартина в Единбурзі
Діяльністьхудожник, митець-портретист
Напрямокромантизм
Роки творчості1776-1820
ЧленКоролівська академія мистецтв, Королівське товариство Единбурга і Edinburgh Cape Clubd
ТвориE. Finley, Esquired і The Skating Ministerd
У шлюбі зAnne Edgard
Роботи в колекціїМіннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Dunedin Public Art Galleryd, Колекція Фріка[1], Музей мистецтва Метрополітен[2], Музей витончених мистецтв, Національні галереї Шотландіїd, Royal Museums Greenwichd, Національна галерея Шотландії, Художній музей, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Музей мистецтв Філадельфії, Ермітаж, Єльський центр британського мистецтваd, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей історії мистецтв, Національна портретна галерея (Лондон), Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Баварські державні колекції картин, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Музей мистецтва Сан-Паулу, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, Музей образотворчих мистецтв, Словацька національна галерея, Currier Museum of Artd, Хантеріанський музей та картинна галереяd, Moravian Gallery in Brnod, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Національна бібліотека Уельсу, Королівська академія мистецтв, Dayton Art Instituted, Національна галерея Ірландії, Вустерський музей мистецтв, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Taft Museum of Artd, Королівські музеї витончених мистецтв[3], Смітсонівський музей американського мистецтва[4], Нью-Йоркське історичне товариствоd, Інститут мистецтв Кларкаd, Художня галерея Південної Австралії, Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, McManus Galleryd, Augustiner Museumd, Національний музей Кардіффа, Ашмолеан музей, Зібрання Баррелаd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Музей науки (Лондон), Манчестерська художня галереяd, Кенвуд-хаус, Laing Art Galleryd, Музей Вікторії та Альберта, Галерея мистецтв Вокера, Художня галерея леді Левер, Trinity House of Leithd, The Dick Instituted, Hatton Galleryd, Holburne Museumd, Perth Art Galleryd, Wolverhampton Art Galleryd, Музей мистецтв Кімбеллаd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Інститут сучасного мистецтва (Мідлсбро), The Fleming Collectiond, Музей Ґетті, Kirkcaldy Galleriesd, Williamson Art Gallery and Museumd, Courtauld Galleryd, The Tullied, Paisley Museumd, Cartwright Hall Art Galleryd, Peebles Museum and Galleryd і City Art Centred
Нагороди
CMNS: Генрі Реберн у Вікісховищі

Генрі Ре́берн (англ. Henry Raeburn 4 березня, 1756 — 8 липня, 1823) — відомий шотландський та англійський художник, один з засновників шотландської школи живопису. Представник стилю романтизм.

Життєпис. Ранні роки

[ред. | ред. код]

Генрі Реберн народився в селі Стокбрідж поблизу Единбургу, тепер в межах столиці Шотландії. Хлопець залишився без батьків, і його долею опікувався старший брат. Хлопця передали у виховний заклад, де він отримав первісну освіту. В 15 років його прийняли учнем в майстерню ювеліра, де він опанував малюнок. Звернувся підліток і до портретної мініатюри. Успіхи були настільки помітними, що Генрі згодом звернувся до олійного живопису, який опановував як аматор. Здібного хлопця познайомили з Девідом Мартином, популярним на той час художником-портретистом у Единбурзі.

Одруження

[ред. | ред. код]

Його запросили створити черговий портрет. Так відбулося знайомство Генрі і удови графа Леслі — Енн Едгар. Ймовірно, спалахнули романтичні відносини, бо вони побралися у 1780 році, хоча наречена була на 11 років старша за чоловіка. Шлюб автоматично перевів молодого митця в категорію матеріально забезпечених. Після чотирьох років подружнього життя, художник відбув у Італію разом з дружиною на стажування.

Італійський період

[ред. | ред. код]

Шляхом до Італії подружжя зупинилося в Лондоні. Реберн завітав до художника Джошуа Рейнольдса, що надав рекомендальні листи. Італійський період митця тривав приблизно два роки. Серед знайомих Реберна в Римі — римський художній авторитет Помпео Батоні.

Патріотична налаштованість

[ред. | ред. код]
« Міссіз Елінора Бійтн», 1790-ті рр., Ермітаж, Санкт-Петербург

У 1787 році він вже працював в місті Единбург. Серед перших творів по поверненні — портрет лорда Данзаса.

Генрі Реберн був міцно прив'язаний до Шотландії, де народився, виріс і сформувався як митець. Він не часто навідувався у Лондон, що дозволяло зосередитися на роботі і не мати зайвих і модних впливів столичних митців. Генрі Реберн практично не був зачеплений помертвілими схемами пізнього класицизму, не витрачав зусилля на створення міфологічних композицій як Бенджамін Вест чи на портрети з алегоріями як Джошуа Рейнольдс.

Серед перших творів — портрет капітана Чарлза Інглиса, якого художник подав біля гармати згідно з уявами про героїзоване зображення британського військового. Портрет сподобався. По смерті Інглиса родина звернулася до художника знов з проханням переписати зображення, бо Інглис став контр-адміралом і родина бажала мати предка з високим чином. Ранні твори мають різноманітніші композиції, пізні — досить одноманітні, навіть схожого формату (погруддя без рук). Серед них і твори у межах парадного аристократичного портрету, схема якого вже була вироблена і затверджена в Британській імперії.

  • «Сер Джон Сінклер» (у повний зріст), 1795 р., Національна галерея Шотландії
    «Сер Джон Сінклер» (у повний зріст), 1795 р., Національна галерея Шотландії
  • * «Контр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії
    * «Контр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії
  • «Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798
    «Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798
  • « Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.
    « Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.

Художнику менш удавалися жіночі портрети, хоча вони не позбавлені елегантності. Він узагальнював і одяг, і зачіски, не виписуючи докладно і точно волосся, а подаючи лише їх розкішні об'єми. Художник користувався рідкими олійними фарбами і поверхня його творів справляла враження акварельної техніки.

  • «Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
    «Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
  • «Міссіз Енн Харт», 1810 р., Берлін
    «Міссіз Енн Харт», 1810 р., Берлін
  • «Джон Робінсон», 1798
    «Джон Робінсон», 1798
  • «Міссіз Роберт Скотт», 1814 р., Національна галерея Шотландії
    «Міссіз Роберт Скотт», 1814 р., Національна галерея Шотландії

У 1812 році його обрали президентом спілки художників Единбургу. Його вплив на мистецьку ситуацію в Шотландії був таким значним, що він став одним з засновників шотландської школи живопису.

У 1815 році він став повноправним членом Королівської Шотландської академії . 29 серпня 1822 року король Георг IV надав йому титул лицаря і призначив портретистом його величності у Шотландії. Художник умер у Единбурзі в 1823-му.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
« Сер Джон та леді Клерк», 1790
«Катерина Воронцова, леді Пембрук», Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
« Хлопчик з кроликом», 1814 р., Королівська академія мистецтв, Лондон
  • «Сер Джон та леді Клерк», 1790
  • «Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.
  • «Натаніел Спенс»,(в уніформі королівських лучників), 1793
  • «Котр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії
  • «Сер Джон Сінклер» (у повний зріст), 1795 р., Національна галерея Шотландії
  • «Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
  • «Міссіз Елінора Бійтн», 1790-ті рр., Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Джон Робінсон », 1798
  • «Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798
  • «Дівчинка з квітами», бл. 1799 р.
  • «Міссіз МакЛеан оф Кінлокалайн», 1800, Прадо, Мадрид.
  • «Міссіз Александер Фрезер Тітлер», бл. 1804 р. Бруклін музей
  • «Генрі Дандас», 1805 р.
  • «Катерина Семенівна Воронцова», 1810-ті рр., (1783-1856), в шлюбі леді Пембрук, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
  • «Френсіс Хорнер»
  • «Генрі Маккензі»
  • «Капітан Хей» (у повний зріст), Лувр, Париж
  • «Містер Кеткет з собакою», Національний музей красних мистецтв, Буенос-Айрес
  • «Міссіз Енн Харт », 1810 р., Берлін
  • «Олександр Карлайл»
  • «Джон Плейфер»
  • «Джон Рені», 1810 р., Національна портретна галерея Шотландії
  • «Вільям Брайр дитиною»
  • «Елізабет Гамільтон», 1812 р., письменниця і діяч просвітництва
  • «Александер Роналдсон МакДоннел оф Гленгеррі», 1812 р., Національна галерея Шотландії
  • «Реверенд Джон Томпсон», пастор і художник
  • «Сер Девід Бейрд»
  • «Автопортрет», 1820 р.
  • «Сер Вільям Максвелл»
  • «Брюс МакМардо з вудкою», 1800 р., Галерея Тейт, Лондон
  • «Хлопчик з кроликом», 1814 р., Королівська академія мистецтв, Лондон
  • «Міссіз Роберт Скотт», 1814 р., Національна галерея Шотландії
  • «Сер Джон Сінклер» (поясний портрет)
  • «Сер Вальтер Скотт», 1822 р., письменник, Національна галерея Шотландії
  • «Генерал-лейтенант Вільям Стюарт»

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генрі Реберн


Див. також

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://collections.frick.org/people/149/sir-henry-raeburn/objects
  2. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  3. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/raeburn-henry-1
  4. ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Генрі_Реберн