Вінценос
| Вінценос | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Журавель-вінценос південний (B. regulorum)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вінценос[1] (Balearica) — рід птахів з родини журавлевих. Від журавлів (Grus), степових журавлів (Anthropoides) і Bugeranus carunculatus відрізняються відсутністю змієподібної трахеї, строкатішим оперенням і слабкою стійкістю до низьких температур. Тільки у вінценосних журавлів на нозі є довгий задній палець, який дозволяє птаху легко утримуватися на гілці дерева або чагарнику. Голос вінценосних журавлів менш складний у порівнянні з іншими видами[2][3].
Найбільш ранні викопні останки вінценосних журавлів відносять до періоду еоцену 37-54 млн років тому. Усього виявлено 11 видів цих журавлів, що мешкали в Європі і Північній Америці, які найімовірніше вимерли в результаті глобального похолодання[4].
У даний час вінценосів поділяють на два окремі види, кожен з яких в свою чергу має по два підвиди:
- Журавель-вінценос північний (B. pavonina) — мешкає в Західної та Східній Африці
- B. p. pavonina — Західна Африка (Малі, Буркіна Фасо, Нігер та ін.).
- B. p. ceciliae — Судан та Ефіопія.
- Журавель-вінценос південний (B. regulorum) — мешкає в Східної та Південній Африці.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Archibald, G. W. 1976a. The Unison Call of Cranes as a Useful Taxonomic Tool. Ph. D. diss., Cornell University, Ithaca, N. Y. 167 pp.
- ↑ Archibald, G. W. 1976b. Crane taxonomy as revealed by the unison call. Proc. Intl. Crane Workshop :225-251.
- ↑ Urban, E. K. 1987. The cranes of Africa: an overview. Proc. 1983 Intl. Crane Workshop :307-315.
- IUCN / SSC: Огляд стану і план з охорони журавлів [Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
