Вейн Рейні
| Вейн Рейні Вейн Веслі Рейні | |
|---|---|
 Вейн Рейні на Гран-Прі Японії, 1992 рік | |
| Загальна інформація | |
| Національність |  американець |
| Громадянство | США |
| Народження | 23 жовтня 1960 (64 роки) Дауні, Каліфорнія, США |
| Alma mater | Santa Fe High Schoold |
| Спорт | |
| Вид спорту | мотоспорт |
| Дисципліна | MotoGP: 250сс, 500сс |
| Завершення виступів | 1993 |
 Вейн Рейні у Вікісховищі | |
Вейн Веслі Рейні (англ. Wayne Wesley Rainey; народився 23 жовтня 1960, Дауні, Каліфорнія, США) — колишній американський мотогонщик, триразовий переможець чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP у класі 500сс (1990-1992). Його кар'єра раптово обірвалася у 1993 році, коли на Гран-Прі Італії він зазнав аварії, внаслідок якої залишився прикутим до інвалідного візка на решту життя. Після цього деякий час був власником та менеджером команди MotoGP.[1]
Вейн народився 23 жовтня 1960 року в передмісті Лос-Анджелеса місті Дауні у спортивній сім'ї. Його батько, Сенді, був гонщиком картингу. У віці 6-и років Рейні почав їздити на міні-байку Honda. В дитинстві він часто відвідував знаменитий Ascot Park, де проводились змагання по спідвею. Там його кумиром став Девід Алдана за «дикий» стиль їзди.
Також Вейн у дитинстві він займався в школі «California Superbike School», заснованій мотогонщиком і тренером з мотоспорту Кейтом Коуді.
Виступаючи наприкінці 1980-х і початку 1990-х років, Рейні тричі виграв Гран-Прі в класі 500 куб.см, виступаючи за команду Yamaha, та один раз виграв змагання Daytona 200. Стиль його водіння характеризувався як спокійний і розважливий. Але в 1993 році, пішовши у великий відрив від переслідувачів, він потрапив в аварію на Гран-Прі Італії в Мізано і зламав собі хребет, через що опинився паралізованим.
Сезон ознаменувався боротьбою двох легендарних американських мотогонщиків: Вейна Рейні на Yamaha та Едді Лоусона на Honda. Рейні захопив лідерство у загальному заліку з другої гонки сезону, яке закінчилось за три гонки до завершення чемпіонату, в Швеції, коли він допустив помилку і зазнав аварії, давши Лоусону можливість відіграти відставання. Доля титулу вирішувалась у заключному Гран-Прі сезону, яке відбувалося у Гоянії в Бразилії. Лоусон виборов друге місце в боротьбі з Рейні і Кевіном Швантсом, який виграв гонку, і став чемпіоном, тоді як Рейні фінішував у гонці третім і зайняв друге місце в загальному заліку.[2]
З першої гонки чемпіонату лідерство захопив австралієць Мік Дуейн на Honda. Під час практики на восьмому етапі сезону, Гран-Прі Нідерландів, він отримав серйозні травми в результаті аварії; до того часу у нього був 65-очковий відрив від Вейна Рейні, який виступав на Yamaha. Дуейн пропустив чотири гонки і до останнього етапу Рейні зміг скоротити своє відставання від лідера до двох очок. Завершальне Гран-Прі сезону відбувалось на К'яламі в Південній Африці. Незважаючи на героїчні зусилля Дуейна, який ще відчував наслідки отриманих травм, він зміг фінішувати лише шостим, тоді як Рейні закінчив гонку третім, і втретє став чемпіоном світу.[2]
Це був перший випадок у 43-річній історії MotoGP коли чемпіоном став спортсмен, який до фінальної гонки не був лідером у загальному заліку.[2]
Вейн Рейні не здався і протягом декількох років був менеджером команди Marlboro Yamaha. У 2007 році його ввели до Міжнародної зали слави автоспорту.
У 2014 році стало відомо про наміри Вейна запустити нову серію мотогонок — «MotoAmerica», яка має стати аналогом чемпіонату MotoGP на території США та Канади. У цьому він отримав підтримку Міжнародної мотоциклетної федерації (FIM), Американської мотоциклетної асоціації (AMA) та безпосередньо Dorna Sports (промоутера MotoGP).[3][4]
Система нарахування очок, яка діяла у 1969-1987 роки:
| Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| Очки | 15 | 12 | 10 | 8 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
Система нарахування очок, яка діяла у 1988-1992 роки:
| Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| Очки | 20 | 17 | 15 | 13 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
Система нарахування очок, яка діяла з 1993 року:
| Місце | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| Очки | 25 | 20 | 16 | 13 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 |
| Сезон | Клас | Мотоцикл | Гонки | Пер | Под | ПП | Очки | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1984 | 250cc | Yamaha | 12 | 0 | 1 | 1 | 29 | 8 |
| 1988 | 500сс | Yamaha | 15 | 1 | 7 | 1 | 189 | 3 |
| 1989 | Yamaha | 15 | 3 | 13 | 4 | 210 | 2 | |
| 1990 | Yamaha | 15 | 7 | 14 | 3 | 255 | 1 | |
| 1991 | Yamaha | 14 | 6 | 13 | 6 | 233 | 1 | |
| 1992 | Yamaha | 12 | 3 | 8 | 0 | 140 | 1 | |
| 1992 | Yamaha | 12 | 4 | 9 | 1 | 214 | 2 | |
| Всього | 95 | 24 | 65 | 1270 | ||||
- Вейн Рейні у своїй кар'єрі в «королівському класі» MotoGP стартував у 83 гонках, 64 з них закінчив на подіумі, що становить 77,1%. За цим показником він є найкращим гонщиком за весь час проведення змагань.[5]
- Іменем Вейна Рейні названо поворот №9 на трасі Лагуна Сека[6]
- ↑ Wayne Rainey. motorcyclemuseum.org (англ.) . AMA Motorcycle Hall of Fame. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 10.09.2014.
- ↑ а б в A history of final race MotoGP™ showdowns (аангл.) . Dorna Sports. 06.11.2013. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 07.11.2013.
- ↑ MotoAmerica: как найти американских пилотов для MotoGP. motogonki.ru (рос.) . 12.09.2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12.09.2014.
- ↑ Dorna CEO pledges support for new MotoAmerica racing series. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 12.09.2014. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 12.09.2014.
- ↑ MotoGP: Гран-При Нидерландов - все вокруг "7" (рос.) . МОТОГОНКИ.РУ. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 30 квітня 2013.
- ↑ Mazda Raceway Laguna Seca. Faciliyy map (PDF). Mazda Raceway Laguna Seca. Архів (PDF) оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 29 травня 2013.
- Профіль [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.] на офіційному сайті MotoGP (англ.)
