Вдівство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Картина «Індіанська вдова[en]» («Удова індіанського вождя, що стежить за зброєю свого померлого чоловіка»), Джозеф Райт, бл. 1783
Міжособові стосунки
Огляд[en]
Категорія КатегоріяПортал Портал

Вді́вство (уді́вство) та вдівство́ (удівство́)[1] — нешлюбний стан людини після смерті чоловіка чи дружини. Чоловік у цьому стані називається вдівцем, а жінка — вдовою.

Історія

[ред. | ред. код]

Вдівство, безсумнівно, з'явилося незабаром після встановлення інституту шлюбу. Одночасна смерть зустрічається рідко, як правило, одна (один) з подружжя переживає іншого.

Вдови

[ред. | ред. код]
Вдови Уганди підтримують одна одну, разом виробляючи товари та продаючи їх з метою отримання доходу

Після смерті законного чоловіка жінкам традиційно належить носити траур.

У ряду народів існували звичаї, що вимагали від жінки після смерті чоловіка покінчити життя самогубством. В Індії цей ритуал називався саті і виконувався до XIX століття. В Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття[2]. Ця традиція мала метою захист вдів від зазіхань сторонніх чоловіків, символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося ушкодженням частин тіла.

В інших країнах вдова могла вступати у другий шлюб. Найдавніший приклад цього в давньогрецьких міфах — друге одруження Горгофони (донька Персея)[3]. Але шлюб часто був примусовим: так, Старий Завіт приписував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків[4] (див. левірат).

Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їхніх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти новим шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім постанов» хана Тауке).

За відсутності ковертюри, яка позбавляла одружених жінок правоздатності і, внаслідок цього, більшості законних прав, вдови нерідко мали більше прав, ніж жінки у шлюбі.

Вдівці

[ред. | ред. код]

Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалась, за винятком терміну трауру, який, зазвичай, був удвічі меншим, ніж у вдів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вдівство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Про самогубство вдів. Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 15 березня 2013.
  3. 74.htm Міф про Горгофону[недоступне посилання з червня 2019]
  4. 5 М. 25:5-6

Посилання

[ред. | ред. код]