Координати: 47°30′0″ пн. ш. 16°25′0″ сх. д. / 47.50000° пн. ш. 16.41667° сх. д. / 47.50000; 16.41667
Очікує на перевірку

Бургенланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

47°30′0″ пн. ш. 16°25′0″ сх. д. / 47.50000° пн. ш. 16.41667° сх. д. / 47.50000; 16.41667

Бургенланд

нім. Burgenland

Герб Бургенланду Прапор Бургенланду
Федеральна земля:
Бургенланд
Адм. центр Айзенштадт
Найбільше місто Айзенштадт
Країна  Австрія[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці
Нижня Австрія[2], Штирія[2], Братиславський край[2], Помурський регіон[2], Дьєр-Мошон-Шопрон, Ваш ?
Округи 9
Офіційна мова австрійський варіант німецької мови, Градіщансько-хорватська і угорська
Населення
 - повне 280 350 чол. (9)
 - густота 71 чол./км² (7)
Площа
 - повна 3 962 км²
Висота
 - максимальна 884 м
(Ґешрібенштайн)
 - мінімальна 114 м (Апетлон)
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дата заснування 1921
Голова Уряду Ганс Петер Доскоціл
Вебсайт www.bgld.gv.at
ISO 3166-2 AT-1

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Бургенланд

Бургенланд (нім. Burgenland, хорв. Gradišće, словен. Gradiščansko, угор. Várvidék, Őrvidék або угор. Felsőőrvidék, чеськ. Hradsko) — найсхідніша і найменш населена федеральна земля в Австрії. Територія Бургенланда поділяється на два штатутарштадти (міста, прирівняні в адміністративному відношенні до округів) і сім округів, що складаються, в свою чергу, з 171 комуни. Протяжність території з півночі на південь становить 166 км, при цьому протяжність з заходу на схід у найвужчому місці (в Зіграбені) становить всього 5 км. Столиця і найбільше місто — Айзенштадт.

Бургенланд — наймолодша із земель Австрії, набула статус землі в 1921 році.[3]

Назва

[ред. | ред. код]

Регіон не був окремим територіальним утворенням і не мав ніякої назви до 1921 року. До кінця Першої світової війни німецькомовну західну прикордонну область Угорщини іноді неофіційно називали Дойч-Вестунгарн (німецька Західна Угорщина).

Розділ Угорського королівства за Тріанонським договором

Назву Фірбургенланд (Земля Чотирьох Замків) вигадав у 1919 році Одо Ретіг. Вона була отримана з назв чотирьох угорських вармедьє (німецькою комітат, округів), відомих угорською як Пожонь, Мошон, Шопрон і Ваш, або німецькою як Пресбург, Візельбург, Еденбург і Айзенбург. Після того як місто Пожонь/Пресбург відійшло до Чехословаччини число фір прибрали, але назву зберегли, тому що вона відповідала області з численними старими прикордонними замками. Назва Бургенланд була офіційно прийнята першим засіданням Ландтагу в 1922 році.

В угорській мові німецька назва є загальноприйнятою, однак є три сучасних варіанти, що використовуються угорськими діаспорами. Угорський переклад німецької назви, Варвідек, вигадав Ласло Юхас, спеціаліст з регіону, в 1970-х роках, і вона стає все популярнішою, особливо в туристичній літературі. Інші дві назви — Ервідек та Фельше-Ервідек — походять від назви найголовнішого старого анклаву угорської мови, Фельше-Ершег. Це невелика область навколо міста Фельшеєр/Оберварт, таким чином нові назви трохи вводять в оману, проте вони іноді використовуються.

Хорватська і словенська назви Градище та Градищансько є перекладами німецької назви.

Символи

[ред. | ред. код]

Герб був прийнятий в 1922 році після створення нової землі. Він був складений з гербів двох впливових середньовічних родин регіону графів Надьмартон і Фракно (Маттерсдорф-Форхтенстен, орел на скелі) і графів Неметуйвар (Гюссінг, три смуги червоного та білого хутра).[4] На прапорі Бургенланд дві смуги: червона і золота, що повторюють кольори герба. Прапор був офіційно прийнятий в 1971 році.

Географія

[ред. | ред. код]
Вид на озеро Нойзідлерзе

Площа території 3 961,80 км² (7-е місце). Найвища точка — Ґешрібенштайн (884 метри), нижча — 114 метрів близько Апетлона. У Бургенланда дуже велика протяжність кордону: на заході межує із землями Нижня Австрія і Штирія, на північному сході з Словаччиною, на сході з Угорщиною, на півдні зі Словенією. Кордон між Бургенландом та Угорщиною проходить також через озеро Нойзідлер, відоме своїм очеретом, невеликою глибиною, а також помірним кліматом упродовж усього року. Нойзідлерзе — найбільше озеро Австрії, що є популярним місцем для орнітологів, туристів і серфінгістів.

Адміністративно-територіальний поділ

[ред. | ред. код]

Бургенланд складається з двох штатутарштадтів (Руст і Айзенштадт) та семи округів. З півночі на південь:

Округи Бургенланду
Округи і штатутарштадти (з півночі на південь)
Назва Площа (км²) Населення Номерні знаки транспортних засобів Адміністративний центр
Нойзідль-ам-Зе 1.038,65 52.618 ND Нойзідль-ам-Зе
Айзенштадт-Умгебунг 453,14 39.582 EU Айзенштадт
Руст 20,01 1.804 E Руст
Айзенштадт 42,91 12.190 E Айзенштадт
Маттерсбург 237,84 38.129 MA Маттерсбург
Оберпуллендорф 701,49 37.402 OP Оберпуллендорф
Оберварт 732,62 53.278 OW Оберварт (угор. Felsőőr)
Гюссінг 485,44 26.534 GS Гюссінг
Єннерсдорф 253,35 17.752 JE Єннерсдорф

Політика

[ред. | ред. код]

Уряд землі Бургенланд складається з семи членів, які засідають, згідно з конституцією землі, за «пропорц-системою», що враховує найбільші фракції у ландтазі. Після виборів ландтагу 2020-ого року Соціал-демократична партія Австрії має чотирьох урядових членів, а Австрійська народна партія три. Головою землі є Ганс Петер Доскоціл, який отримав цю посаду у 2019 році. На виборах ландтагу 2020-ого року Соціал-демократична партія отримала абсолютну більшість голосів.

Населення

[ред. | ред. код]

У економічно важкому часі після Першої світової війни багато мешканців Бургенланда емігрували в 1920-их роках в США, наслідком цього місто Чикаго стало найбільшим містом бургенландців. Проте також через економічні трудощі в часі Залізної завіси економічний розвиток Бургенланда не міг змагатися з рештою Австрії, і навіть сьогодні багато бургенландців змушені їздити у Відень на заробітки. Лише повільно через великі сприяння від ЄС та розширення ЄС на схід, у Бургенланді виникають можливості на добрі робочі місця.

При переписі населення 1991 року 29 тисяч людей вказали, що вони є бургенландськими хорватами (за оцінками самої народної групи: 45 тисяч). Приблизно 5 тисяч людей вважають себе бургенладськими угорцями (за їхніми оцінкам 25 тисяч). 122 людей вказали циганську як материнську мову. Справжнє число циган у Бургенланді лежить, мабуть, також вище.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. а б в г OpenStreetMap — 2004.
  3. Путеводитель Австрия. Ле пти Фюте. Изд. 5-е. — М.: Авангард, 2005. С. 178.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 12 липня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Нижня Австрія Нижня Австрія Словаччина Словаччина
Штирія Угорщина Угорщина
Штирія Словенія Словенія Угорщина Угорщина