Амвросіївка

Амвросіївка
Герб Амвросіївки Прапор Амвросіївки
Основні дані
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Донецький район
Тер. громада	Амвросіївська міська громада
Засноване	1869
Статус міста	з 1938 року
Населення	▼ 17 998 (01.01.2022)
Площа	19.4 км²
Густота населення	949.1 осіб/км²
Поштові індекси	87300-87304
Телефонний код	+380-6259
Координати	47°47′48″ пн. ш. 38°29′33″ сх. д.
Висота над рівнем моря	164 м
Водойма	р. Мокрий Яланчик
Назва мешканців	амросіївча́нин амросіївча́нка амросіївча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Амвросіївка
До обл./респ. центру
- фізична	53 км
- залізницею	84 км
- автошляхами	76 км
До Києва
- фізична	651 км
- залізницею	926 км
- автошляхами	806 км
Міська влада
Адреса	87300, Донецька обл., Амвросіївський р-н, м. Амвросіївка., вул. Леніна, 24
Вебсторінка	Амвросіївська міськрада
Амвросіївка у Вікісховищі Карта Амвросіївка

Амвро́сіївка (МФА: [ɐmwˈrɔsʲijiu̯kɐ] ( прослухати); колишня назва Донецько-Амвросіївка) — місто у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Амвросіївської міської громади. До 2020 р. слугував центром Амвросіївського району.

Загальні відомості

Залізнична станція на магістралі Москва — Ростов-на-Дону. 20 тисяч мешканців. (1959). Відстань до облцентру становить близько 76 км і проходить автошляхом Т 0507.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Амвросіївка тимчасово окупована 1-м армійським корпусом РФ.

Історія

Місто засноване 1869 на межі колишніх земель запорізьких та донських козаків. Виконувало функцію робітничого селища на будівництві Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. 1896 — початок будівництва цементного заводу, 1898 — ще один цементний завод. До 1917 року працювало три цементних заводи.

Визвольні змагання

25 жовтня 1917 в селищі отримали звістку про Жовтневий переворот. На привокзальній площі відбувся мітинг, на якому робітники-цементники вітали новий переворот. Було переобрано селищну раду головою став З. Е. Тимченко.

Період Другої Світової війни

22 серпня 1943 року в місто після вигнання нацистів увійшла Червона Армія.

Війна на сході України

5 червня 2014 р. українські війська вибили з міста терористичні угруповання. 8 липня від пострілу снайпера загинув майор батальйону «Прикарпаття» Юрій Баран. 8 серпня під Амвросіївкою у бою загинули старшина ЗСУ Юзвінський Вадим Володимирович та солдат Жабенко Юрій Леонідович. 10 серпня 2014 року під час російсько-української війни проросійські сепаратисти намагалися знищити український блокпост, Іван Гутник-Залужний у «секреті» прийняв бій, ціною свого життя врятувавши підрозділ.

27 серпня після відходу українських сил в місто прибуло 5 БТР та 1 «Камаз» із терористами та російськими заблукалими військовими.

Населення

Історична динаміка чисельності населення міста

рік	населення
1926	2 839
1939	15 001
1959	20 037
1970	24 330
1979	24 406
1989	23 951
2001	22 130
2005	21 057
2010	19 484
2014	18 682

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	63.25%
росіяни	33.67%
вірмени	0.75%
білоруси	0.58%
греки	0.19%
сакартвельці	0.17%
азербайджанці	0.16%
молдовани	0.14%
інші/не вказали	1.09%

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	15586	71.30%
українська	6101	27.91%
вірменська	61	0.28%
циганська	21	0.10%
білоруська	17	0.08%
румунська	3	0.01%
грецька	3	0.01%
болгарська	2	0.01%
інші/не вказали	67	0.30%
Усього	21861	100%

За даними перепису 2001 року населення міста становило 21861 особу, з них 27,91 % зазначили рідною мову українську, 71,3 % — російську, 0,28 % — вірменську, 0,1 % — циганську, 0,08 % — білоруську, 0,01 % — болгарську, грецьку та молдовську мови.

Економіка

Великий центр цементної промисловості в Україні. Амвросіївський цементний комбінат, завод залізобетонних конструкцій, підприємства харчової і швейної промисловості, РТС.

У межах Амвросіївки великі поклади і видобування мергелю — основної сировини цементних заводів та інших підприємств промисловості будматеріалів. У районі вирощують зернові культури, шампанські сорти винограду; розводять велику рогату худобу, свиней.

Освіта

4 загальноосвітні школи, восьмирічна школи, школа робітничої молоді, індустріальний технікум.

Пам'ятки археології

На правому березі річки Кринки в районі Амвросіївки знайдене кладовище кісток бізонів. На площі близько 200 м² знайдено рештки 983 степових бізонів (Bison priscus). Первісні мешканці цього краю полювали на бізонів: стадо тварин заганяли до краю глибокого яру, після цього тих тварин, що впали додолу, добивали списами, а пізніше стрілами.

Відомі особи

Уродженцями міста є:

• Вощенко Василь Іванович (1918—1943) — Герой Радянського Союзу.
• Єсауленко Володимир Венедиктович (1912—1942) — Герой Радянського Союзу.
• Лимарєв Анатолій Григорович (1929—1985) — український художник.
• Московка Володимир Павлович (1967—2014) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Філарет (1929) — український православний діяч.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Амвросіївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
• Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
• Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
• Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8