Активні заходи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Активні заходи (рос. активные мероприятия) — дії прихованого або обманного характеру, що здійснювалися з метою здійснення завдань радянської зовнішньої політики. Їх метою був вплив на закордонну громадську думку, а також на дії окремих осіб, державних і громадських організацій. Такі заходи здійснювала Служба А Першого Головного управління КДБ, який працював у тісному контакті з Міжнародним відділом ЦК КПРС.

У широкому сенсі слова під активними заходами розумілися «заходи щодо створення агентурних позицій в таборі противника і його оточенні, веденню оперативних ігор з противником, з дезінформації, компрометації та розкладання сил противника, виведенню на територію СРСР осіб, що становлять оперативний інтерес, з метою отримування розвідувальної інформації і т. д.»

Для здійснення активних заходів застосовувалися такі методи:

  • підтримка прорадянських сил (комуністичні партії та деякі інші ліві партії в країнах Заходу, рух за мир). Така підтримка дружніх сил здійснювалася країною і відкрито.
  • операції з надання політичного впливу через осіб, що приховують свої зв'язки з розвідкою або нічого не підозрюють, проте грають активну роль в урядових, політичних, ділових, профспілкових, науково-освітніх колах своїх країн, а також в пресі (агенти впливу).
  • дезінформація для введення в оману громадської думки чи державних діячів, дискредитації окремих осіб, організацій і політики ворожих країн і їх союзників. А також надання гласності прихованої ними інформації.

Протидія

[ред. | ред. код]

Міжвідомча робоча група з активних заходів

[ред. | ред. код]

Міжвідомча робоча група з активних заходів (англ. Active Measures Working Group) була створена адміністрацією Президента США Рональда Рейгана в 1981 році. Робоча група була спочатку підпорядкована Державному департаменту а згодом — Інформаційним агентством (англ. United States Information Agency, USIA)[1][2]. Група була створена з ініціативи працівників Державного департаменту з метою ефективнішої протидії радянській пропаганді[2]. Також існують припущення, що робоча група була створена, оскільки фахівці ЦРУ з радянських активних заходів прагнули отримати можливість відкрито поширювати свої знаходки з більшим авторитетом, аніж це могло зробити саме ЦРУ[2].

Першим секретарем робочої групи був заступник державного секретаря Деніс Кукс (англ. Dennis Kux). До її складу входили представники ЦРУ, ФБР, міністерства оборони, агентства з роззброєння та контролем за обігом зброї, військової розвідки, міністерства юстиції, та інші[1].

У своїх дослідженнях робоча група не охопила всього спектру активних заходів. Натомість вона зосередила увагу на протидії радянській дезінформації[1][2]. Робоча група з активних заходів розробила механізми, завдяки яким відстеження радянської дезінформації стала міжвідомчою роботою з протидії дезінформації, а не справою одного лише ЦРУ[2].

За час свого існування робоча група підготувала та оприлюднила низку відкритих доповідей.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Soviet Influence Activities: A Report on Active Measures and Propaganda, 1986-87 (PDF). United States Department of State. United States Department of State. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2015. Процитовано 16 квітня 2013.
  2. а б в г д Schoen, Fletcher; Christopher J. Lamb (June 2012). Deception, Disinformation, and Strategic Communications: How One Interagency Group Made a Major Difference. Strategic Perspectives. 11.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]