Агент Вайт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бочки з «ейджент вайт» складовані під відкритим небом на базі Корпусу морської піхоти США «Футенма[en]», 1970 рік

Агент Вайт, «ейджент вайт» (англ. Agent White, білий реагент) — кодова назва гербіциду і дефоліанту, який американські військові використовували в екологічній війні проти В'єтнаму. Назва походить від білої смуги, намальованої на бочках з цим препаратом. Багато в чому натхненний використанням гербіцидів і дефоліантів під час британської війни в Малайї, належав до так званих «веселкових гербіцидів», разом зі сумнозвісним Агент Оранж.

Агент Вайт є сумішшю гербіцидів 2,4-Д і піклораму в співвідношенні 4:1. На відміну від відомішого Агента Оранж, Агент Вайт не містить отруйних діоксинів, якими були забруднені всі дефоліанти, що містили 2,4,5-трихлорфеноксиоцтову кислоту, через недосконалість технології синтезу останньої. Агент Вайт розробила компанією «Доу Кемікел», яка й стала його головним виробником на замовлення Міністерства оборони США, спільно з декількома іншими великими підрядниками, а саме «Юніон Карбайд»[1] і «Монсанто»[2].

Агент Вайт використовували, коли Агент Оранж був недоступним, зокрема й протягом декількох місяців після припинення його використання в квітні 1970 року. У В'єтнамі в період між 1966 і 1971 роком використано приблизно 5,4 млн галонів США (20 000 м3) цієї гербіцидної суміші[3]. Крім того, американські військові випробували Агент Вайт, Tordon 101 і піклорам у різних концентраціях на полігонах у США й Пуерто-Рико в 1960-х роках[4].

Під маркою Tordon 101 Dow AgroSciences налагодили серійний випуск подібного продукту, що містить суміш 2,4-Д і піклораму[5][6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Russell-Manning, Betsy. Malathion: Toxic Time Bomb.(англ.) — San Francisco, Calif.: Greensward Press, 1991. — P.46 — 258 p. — ISBN 0-930165-49-7.
  2. Bridger, Sarah. Scientists at War: The Ethics of Cold War Weapons Research [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.] — Harvard University Press, 2015. — P.97 — 368 p. — ISBN 978-0-674-73682-5.
  3. Stellman, Jeanne et al. The extent and patterns of usage of Agent Orange and other herbicides in Vietnam. [Архівовано 24 серпня 2019 у Wayback Machine.] Nature. Vol 422. pg 681
  4. Agent Orange: Herbicide Tests and Storage in the U.S. Veterans Administration Website Retrieved 2010-06-14 [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  5. Alvin L. Young. [1] — Springer[en]. — С. 34. — ISBN 978-0-387-87486-9. Архівовано з джерела 11 червня 2021
  6. Committee to Review the Health Effects in Vietnam Veterans of Exposure to Herbicides; Institute of Medicine. [2] — National Academies Press[en], 1994. — С. 90. — ISBN 978-0-309-55619-4. Архівовано з джерела 11 червня 2021

Література

[ред. | ред. код]
  • Durkin, Patrick R. (2003-06). Picloram Revised Human Health and Ecological Risk Assessment. USDA, Forest Service.
  • Agent White. Project Censored. 1982. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 10 березня 2011.