Автократія
Форми державної влади й політичні системи |
---|
![]() |
Політичні режими |
Форми правління |
Соціально-економічні ідеології |
Ідеології громадських свобод |
Гео-культурні ідеології |
Структура влади |
![]() ![]() |
Автокра́тія (грец. αυτός — сам, κράτος — влада), самодержа́вство[1] — форма політичного режиму держави, де вища державна влада належить одному суб'єктові. Цей суб'єкт — глава держави — є джерелом і носієм суверенітету державної влади. Суверенний суб'єкт має вищу законодавчу, виконавчу і судову владу. Населення, у тому числі економічно панівний соціальний клас, прямої правової участі в утворенні державних органів не бере, або ця участь має формальний характер й істотно не впливає на функціонування державних інститутів. Автократичні форми держави характеризуються також міцною централізованою владою, при якій місцеві органи є лише виконавцями волі вищих органів.
Автократію за способом заміщення глави держави можна класифікувати так:
- Спадкоємна автократія (абсолютна монархія);
- Легальна автократія, що виникає в результаті виборів осіб (інституцій), яким надаються необмежені повноваження;
- Нелегальна автократія, що виникає внаслідок насильницького захоплення влади.
У залежності від обсягу функцій управління громадським життям (у тому числі її економічною сферою), взятих на себе державними органами, автократії поділяються на :
- Тоталітарні — засновані на моральній підтримці більшості населення, припускають його формально-демонстраційну участь у формуванні органів державної влади й активне втручання держави в усі сфери громадського життя;
- Авторитарні — прояв відносної самостійності держави і його апарату, незалежності останніх від певних соціальних сил.
Втручання авторитарної держави в суспільне життя обмежене, як правило, лише політичною сферою.
До автократій відносять деспотії Давнього сходу, імперії Риму, Візантії, абсолютні монархії.
- Стародавній Схід;
- Малі окремі старогрецькі держави;
- Римська імперія;
- Візантійська імперія;
- Російська імперія;
- Третій Рейх[2];
- Радянський Союз[3]
- Російська Федерація[4][5][6][7];
- Північна Корея[8].
- ↑ Самодержавство // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Gurr, Ted Robert; Jaggers, Keith; Moore, Will H. (1990). «The Transformation of the Western State: The Growth of Democracy, Autocracy, and State Power Since 1800». Studies in Comparative International Development. p. 90. doi:10.1007/BF02716906. ISSN 0039-3606. S2CID 154432421.(англ.)
- ↑ Mauk, Marlene (2019). Citizen Support for Democratic and Autocratic Regimes. — Oxford University Press. ISBN 978-0-19-885485-2. p. 1.(англ.)
- ↑ Джозеф Лемуан, Ден Негреа, Патрік В. Квірк. Чому і як авторитарна модель розвитку Китаю та Росії поступається моделі вільних суспільств // Texty.org.ua. — 16 січня 2024
- ↑ Екатерина Шульман. Опора режима. Есть ли в российской автократии устойчивые институты // Carnegie Russia Eurasia Center / Берлинский центр Карнеги по изучению России и Евразии. — 10 января 2024. (рос.)
- ↑ Буряченко О. В. Демократія vs автократія на тлі російсько-української війни // Вісник НТУУ «КПІ» Політологія. Соціологія. Право. № 2(58) (2023)
- ↑ Громенко С. Джерела російської автократії та української демократії. Частина перша: Русь // Локальна історія. — 10 лютого 2023
- ↑ Siaroff, Alan (2013). Comparing Political Regimes: A Thematic Introduction to Comparative Politics, Third Edition. University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0702-6. pp. 237—238. (англ.)
- Бацак К. Ю. Автократія [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 22. — ISBN 966-00-0734-5.
- В. М. Шаповал. Самодержавство [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 432. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Автократія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- В. Пазенок . Автократія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 9. — ISBN 978-966-611-818-2.
- С. Бульбенюк. Концентрація влади // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 364. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Л. Кушинська. Самодержавство // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 651. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Автократія // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Дем'яненко Б. Л. Автократія // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Автократія // Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
- Автократія { // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 10-11. — 1000 екз.
- В. С. Пазенок. Автократія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — С. 23. — ISBN 966-7492-00-X.
- Самодержавство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Автократія // Українська Загальна Енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 1: А–Ж / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станіславів; Коломия: Рідна школа, 1930. — С. 24.