Ієр-Бруаж
| Ієр-Бруаж Hiers-Brouage
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Нова Аквітанія |
| Департамент | Приморська Шаранта |
| Округ | Рошфор |
| Кантон | Маренн |
| Код INSEE | 17189 |
| Поштові індекси | 17320 |
| Координати | 45°51′02″ пн. ш. 1°04′28″ зх. д.H G O |
| Висота | 0 - 26 м.н.р.м. |
| Площа | 31,35 км² |
| Населення | 648 (2011-01-01) |
| Густота | 20,67 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Jean-Marie Petit 2014-2020 |
|
| |
Іє́р-Бруа́ж (фр. Hiers-Brouage фр. вимова: [jɛʁs bʁuaʒ]) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Нова Аквітанія, департамент Приморська Шаранта. Населення — 648 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 430 км на південний захід від Парижа, 140 км на південний захід від Пуатьє, 35 км на південь від Ла-Рошель.
Бруаж був заснований в 1555 Жаком де Понсом у Біскайській затоці з боку Атлантичного океану. Місто було засноване на болотистій місцевості, яка раніше була під водою. Його назва «Бруаж» (Brouage) походить від навколишньої суміші води та глини, яка називалася "broue"[3]. Його економіка базувалася на солі та доступі до моря. Бруаж був відомий виробництвом солі чорного кольору, яку часто продавали королівській родині. Бруаж експортував велику кількість солі сушею та морем ще в XV столітті[3].
Місто було укріплено між 1630 і 1640 кардиналом Рішельє як католицький бастіон для боротьби з сусіднім протестантським містом Ла-Рошель. Поступово гавань замулилася в останній половині XVII століття, залишивши місто мілиною та марним в якості порту. Вона занепала.
Найвідомішою людиною міста є французький мореплавець Самюель де Шамплен, який жив тут у молодості, перш ніж стати співзасновником французького поселення в Акадії (1604–1607) і Квебеку (1608–1635). Картограф Шарль Лебер дю Карло жив у Бруажі в той же час і, можливо, не навчав молодого Шамплена мистецтву складання карт[4].
У 1825 Бруаж було приєднано до села Ієр, розташованого за 2,5 км (1,6 миля), утворивши комуну Ієр-Бруаж.
1 січня 2019 року Ієр-Бруаж і Маренн було об'єднано в новий муніципалітет Маренн-Ієр-Бруаж.
Динаміка населення (Insee[5] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 331 | 84 | 31 | 85 | 96 | 35 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 295 | 35 | 26 | 80 | 84 | 66 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 419 осіб працездатного віку (15—64 років) 303 були активними, 116 — неактивними (показник активності 72,3%, у 1999 році було 70,3%). З 303 активних мешканців працювали 264 особи (141 чоловік та 123 жінки), безробітними було 39 (20 чоловіків та 19 жінок). Серед 116 неактивних 19 осіб було учнями чи студентами, 62 — пенсіонерами, 35 були неактивними з інших причин[7].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 289 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 662,0 особи, медіана доходів виносила 16 509 євро на одного особоспоживача[8]
|
Атлантичний океан, острів Олерон | Моез | Боже |
|
| Бурсфран-ле-Шапю | Пн | Сен-Жан-д'Англь | ||
| Зх Ієр-Бруаж Сх | ||||
| Пд | ||||
| Маренн | Сен-Жуст-Люзак | Сен-Жуст-Люзак |
-
Залишки цитаделі -
Церква святого Петра, праворуч — пам'ятник Шамплену -
Підземний порт -
Продовольчі склади -
Пороховий погріб святого Люка
.JPG)
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 4 січня 2016. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ а б Fischer, David Hackett, 1935- (2008). Champlain's dream (вид. 1st Simon & Schuster hardcover). New York: Simon & Schuster. ISBN 978-1-4165-9332-4. OCLC 213839989.
- ↑ Thierry, Éric. 2013. Samuel de Champlain, Espion en Amérique 1598-1603, Sillery, Septentrion, p. 4
- ↑ Population municipale au 1er janvier 2006, consulté le 27 février 2009], наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.