Ів Сен-Лоран
| Ів Сен-Лоран | ||||
|---|---|---|---|---|
| Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent | ||||
 Ів Сен-Лоран(1976) | ||||
| Ім'я при народженні | Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н | |||
| Народився | 1 серпня 1936 Оран, Французький Алжир | |||
| Помер | 1 червня 2008 (71 рік) Париж, Франція ·рак головного мозку[d] | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | француз | |||
| Діяльність | модельєр | |||
| Галузь | модний дизайн і дизайн ювелірних виробівd[1] | |||
| Знання мов | французька[2] | |||
| Роки активності | з 1955 і 1962[3] | |||
| Напрямок | Висока мода і Прет-а-порте | |||
| Magnum opus | Le Smokingd[4] | |||
| Брати, сестри | Brigitte Mathieu-Saint-Laurentd | |||
| Нагороди |
| |||
| IMDb | ID 0756721 | |||
| ||||
Ів Сен-Лоран (повне ім'я Ів Анрі́ Дона́ Матіє Сен-Лора́н, фр. Yves Henri Donat Mathieu-Saint-Laurent; *1 серпня 1936, Оран, Французький Алжир, Франція — †1 червня 2008, Париж, Франція) — французький модельєр, який працював у світі високої моди в 1960-ті і 1970-ті роки.
Народився в 1936 році в Алжирі в заможній аристократичній родині, коли держава Алжир була колонією Франції. У 17 років він приїхав до Парижа з широким портфоліо, і незабаром здобув популярність і кілька нагород в галузі дизайну.
У 1954 році Сен-Лоран почав працювати у домі моди Крістіана Діора. Після смерті останнього в 1957 встав на чолі його модельного дому (тоді йому був всього 21 рік). Покликаний на військову службу під час Алжирської війни за незалежність, демобілізований після нервового зриву і депресії, проходив лікування в психіатричній клініці.
Повернувшись до Парижа, модельєр побачив, що в фірмі Діора йому вже знайдено заміну. Переживши черговий нервовий зрив, у 1962 разом зі своїм партнером П'єром Берже заснував власний дім моди — модельний дім «Yves Saint Laurent», або скорочено YSL. П'єр Берже займався питаннями бізнесу, тоді як модельєр розробляв нові тенденції в одязі. Ввів у жіночу моду елементи чоловічого гардероба, — штани, шкіряні піджаки, чоботи по стегно і навіть смокінги.
У 1983 став першим модельєром, якому за життя була присвячена виставка в нью-йоркському музеї Метрополітен. За словами кутюр'є Кристіана Лакруа, таємниця успіху Сен-Лорана полягав в його приголомшливій різноманітності. Інші великі дизайнери працювали всередині одного стилю, а Сен-Лоран умів поєднувати «форму Шанель, розкіш Діора і дотепність Скіапареллі».
У 2002 році Сен-Лоран через тяжку хворобу залишив сцену моди і оголосив, що вирішив завершити кар'єру кутюр'є і продати дім моделей, який у результаті перейшов до компанії «SLPB Prestige Services». Вивченням спадщини дому «Yves Saint Laurent» займається створений партнерами фонд «П'єр Берже — Сен-Лоран».
Останні роки життя Ів Сен-Лоран украй рідко з'являвся на публіці. Помер від раку. Похорони, що призначалися на 6 червня, були перенесені на 5-е на прохання президента Франції Ніколя Саркозі. Прощання з модельєром пройшло 5 червня 2008 року в Парижі на вулиці Сен Онор, в районі церкви Сен Рош, де на півдня було перекрито рух[5].
Незадовго до своєї смерті Ів Сен-Лоран уклав одностатевий союз зі своїм давнім партнером і співвласником компанії «Yves Saint Laurent», підприємцем П'єром Берже.[6]
У 2010 році в Парижі у будівлі Малого палацу відбулася масштабна ретроспективна виставка, присвячена творчому шляху французького кутюрье.[7]
Ів Сен-Лоран, що народився в алжирському Орані, відкрив для себе «охрове» місто Маракеш в 1967 році. Майже десять років художник зупинявся в «Дар ель-Ханші», «будинку змія», що знаходиться біля медіни (старої частини міста), а потім в 1980 році Ів Сен-Лоран і бізнесмен П'єр Берже вирішили купити в кварталі Геліц віллу «Оазис» і сади, що належали вдові художника Жака Мажореля. Вони хотіли врятувати від руйнівних проєктів забудовників це прекрасне за своєю красою володіння, що занепадало. У березні 2000 року було ухвалено рішення реставрувати сад, і Сен-Лоран і його друг вклали в цей проєкт чималі кошти. 350 видів рослин і квітів, привезених з п'яти континентів, прекрасна колекція кактусів, пальм, бамбука, папоротей з Латинської Америки і Океанії роблять цей сад чарівним.
2004 року П'єр Берже і Ів Сен-Лоран заснували «Асоціацію зі збереження і подальшому процвітання саду Мажорель», у веденні якої знаходиться управління цим неповторним садом, що розташувався на площі в 1 гектар, і колишньою студією художника Мажореля, які щорічно відвідують не меншого 600 тисяч чоловік. Останній раз великий майстер відвідував Маракеш в листопаді 2006 року.
Синя вілла «Мажорель» і сад в Маракеші багато років були джерелом натхнення великого кутюр'є Іва Сен-Лорана. У доступній для відвідувачів частині саду і буде похований його прах.
- Великий офіцер ордена Почесного легіону (2007)
- Командор ордена Почесного легіону (2001)
- Кавалер ордена Почесного легіону (1985)
-
Сукня для Dior, 1958 -
Мондрійська колекція, 1965 -
Весільна сукня, 1965 -
Le Smoking — штанний костюм для жінок -
Жіночі штанні косюми
.jpg)
- Pierre Bergé Yves Saint Laurent Foundation [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Сади «Міллесгорден» і «Мажорель» [Архівовано 18 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Ів Сен-Лоран: людина, яка назавжди змінила моду / Домінік Латченс [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.]bbc.com
- ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2024/11/01/yves-saint-laurent/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.abc.es/cultura/abci-museos-paris-rinden-yves-saint-laurent-202202210227_noticia.html
- ↑ http://www.businessinsider.com/ysls-greatest-fashion-hits-2011-8
- ↑ Ив Сен-Лоран: прощание с легендой. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка) - ↑ Ив Сен-Лоран вступил в брак незадолго до смерти. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
- ↑ Ретроспективная выставка Ив Сен-Лорана (рос.). DekoZap. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 9 лютого 2010.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=(довідка)
