Вибрана стаття
_(14572599557).jpg)
Лінійні кораблі класу «Беллерофон» — серія дредноутів, побудованих для Королівського флоту Великої Британії у 1906—1909 роках. «Дредноут», що започаткував новий однойменний тип кораблів, був єдиним у своїй серії. Побудована слідом серія лінійних кораблів — головний «Беллерофон» та його систершипи «Темерер» та «Суперб», — стала першою серією дредноутів не тільки у Британському флоті, але й у світі. Лінкори цього класу скопіювали конструкцію «Дредноута» з незначними змінами та усунувши деякі недоліки, мали такий же головний калібр зі спареними 305-мм гарматами, паротурбінну силову установку та швидкість ходу у 21 вузол, але іншу схему бронювання.
Кораблі класу «Беллерофон» служили у складі Домашнього та Великого Флотів ВМС Великої Британії. Крім участі в Ютландській битві у травні 1916 року, а також у безрезультатній операції в серпні того ж року, їхня роль у Першій світовій війні обмежувалася патрулюваннями та навчаннями у водах Північного моря. Після завершення війни у листопаді 1918 року, «Беллерофон» взяв участь у церемонії капітуляції німецького Флоту Відкритого моря. «Темерер» та «Суперб» були передані Середземноморському флоту для підтримки сил союзників у Середземномор'ї та на Чорному морі, заходили до Севастополя та Одеси. Вже у 1919 році «Беллерофони» вважалися застарілими та були виведені у резерв. На початку 1920-х років вони були продані та розібрані на метал.
Добра стаття
_-_no_background.png)
Операція «Бернгард» (нім. Aktion Bernhard) — таємна операція нацистської Німеччини з масового виготовлення фальшивих банкнот фунтів стерлінгів та доларів США під час Другої світової війни. Первісною метою операції було «підривання» англійської фінансової системи через розповсюдження підроблених фунтів стерлінгів.
Якість підробок була настільки високою, що навіть провідні експерти з труднощами могли відрізнити їх від справжніх банкнот. Один зі співробітників Банку Англії назвав ці фальшиві гроші «найнебезпечнішими з усіх, що він коли-небудь бачив». Отримані кошти використовували для фінансування секретних операцій, оплати послуг агентів німецької розвідки, закупівлі зброї на чорному ринку та підтримки пронацистських угрупувань. Зокрема, сто тисяч фальшивих фунтів сприяли звільненню Беніто Муссоліні з полону.
Вибране зображення
Вибраний список
На території Німеччини розташовані 54 об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, що становить 4,4 % усієї кількості (1223) таких об'єктів у світі.
Частиною Світової спадщини можуть стати культурні чи природні об'єкти, які відповідають хоча б одному критерію ЮНЕСКО. Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, прийняту 16 листопада 1972 року, ратифікували обидві німецькі держави: Федеративна Республіка Німеччина 1976 року, а Німецька Демократична Республіка — 1988 року. Від 3 жовтня 1990 року зобов'язання згідно з конвенцією поширюються на всю територію возз'єднаної Німеччини.
До об'єднання статус світової спадщини отримували об'єкти на території ФРН, першим з яких став собор в Аахені у 1978 році. До 1990 року ще вісім кандидатів отримали статус. 1990 року берлінські парки стали першими місцями світової спадщини з колишньої НДР. Надалі список світової спадщини активно розширювався до 54 позицій, ще 12 об'єктів є кандидатами на зарахування.
.jpg)
