Вибрана стаття
Збірна Румунії з футболу (рум. Echipa națională de fotbal a României) — національна футбольна команда Румунії, яка керується Румунською федерацією футболу.
Збірна Румунії зіграла свій перший офіційний міжнародний матч у червні 1922 року і швидко зайняла місце серед найкращих команд Європи. Румунія була лише однією з чотирьох команд, яка взяла участь у всіх трьох перших довоєнних чемпіонатах світу 1930, 1934 та 1938 років, разом зі збірними Бразилії, Франції та Бельгії. Після Другої світової війни та встановлення у країні комуністичної диктатури, результати збірної значно погіршились, до 1990 року вона лише по разу вийшла до фінальних стадій чемпіонату Європи та світу і жодного разу не вийшла з групи.
З падінням соціалізму в країні у 1990-х збірна видала свій найкращий період в історії. На чемпіонату світу 1994 року Румунія під капітанством легенди збірної Георге Хаджі дійшла до чвертьфіналу, сенсаційно перемігши перед тим Аргентину з рахунком 3:2. На континентальній першості Румунія показала найкращий результат на Євро-2000, обійшовши Німеччину (1:1) і Англію (3:2) на груповому етапі. З уходом «золотого покоління» рівень гри збірної знову погіршився, і вона не змогла вийти на жоден чемпіонат світу. Станом на 3 квітня 2025 Румунія посідає 45-те місце у рейтингу футбольних збірних світу.
Добра стаття
Мікромережа (іноді мікрогрід) — це локальна електрична мережа з визначеними електричними межами, яка діє як єдиний керований об'єкт. Вона здатна працювати в загальній мережі та поза мережею. Автономна або ізольована мікромережа працює лише поза загальною мережею і не може бути під'єднана до ширшої енергосистеми. Дуже дрібні мікромережі називаються наномережами.
Мікромережа, пов'язана із макромережею, зазвичай працює в режимі синхронізації з традиційною регіональною синхронною мережею, але може від'єднатися від неї та функціонувати незалежно відповідно до технічних або економічних умов. Режим роботи мікромережі, за якого мікромережа працює ізольовано в результаті від’єднання або непід'єднання до загальної мережі, називається острівним режимом.
Автономна мікромережа має власні джерела електроенергії, доповнені установкою зберігання енергії. Мікромережі використовуються там, де передача та розподіл електроенергії від великого централізованого джерела енергії занадто віддалені та дорогі в експлуатації. Вони пропонують можливість електрифікації сільської місцевості у віддалених районах і на малих островах. Автономна мікромережа може ефективно інтегрувати різні джерела розподіленої генерації (РГ), особливо відновлювані джерела енергії (ВДЕ).
Керування і захист є труднощами для мікромереж, оскільки всі допоміжні послуги для стабілізації системи повинні генеруватися в межах мікромережі, а низькі рівні струму короткого замикання можуть бути складними для селективної роботи систем захисту. Важливою особливістю є забезпечення багатьох корисних енергетичних потреб, таких як опалення та охолодження, окрім електроенергії, оскільки це дозволяє замінити носії енергії та підвищити енергоефективність.
Вибраний список
Дискографія композитора Бена Джонстона містить понад тридцять музичних альбомів, до яких входили його музичні твори, переважно в складі збірок, на грамофонних платівках або компакт-дисках.
Американський композитор Бен Джонстон почав писати сценічну, камерну та симфонічну музику наприкінці 1940-х років. Після закінчення Коледжу Вільяма і Мері та навчання у Гаррі Парча та Даріуса Мійо на початку 1950-х років, він викладав в Університеті Іллінойсу та писав неокласичну музику для тогочасних академічних музикантів, драматургів та хореографів. Перші твори авторства Джонстона було опубліковано в середині 1960-х років, але широкому загалу його музика стала відома 1970 року, після виходу на лейблі Nonesuch Records грамофонної платівки із записом твору HPSCHD композитора-авангардиста Джона Кейджа та Струнного квартету № 2 Джонстона у виконанні The Composers Quartet; анотацію до альбому написав американський музикознавець Пітер Єтс.
_Sikorsky_S-64E_departing_Wagga_Wagga_Airport.jpg)
