Вибрана стаття
_(14572599557).jpg)
Лінійні кораблі класу «Беллерофон» — серія дредноутів, побудованих для Королівського флоту Великої Британії у 1906—1909 роках. «Дредноут», що започаткував новий однойменний тип кораблів, був єдиним у своїй серії. Побудована слідом серія лінійних кораблів — головний «Беллерофон» та його систершипи «Темерер» та «Суперб», — стала першою серією дредноутів не тільки у Британському флоті, але й у світі. Лінкори цього класу скопіювали конструкцію «Дредноута» з незначними змінами та усунувши деякі недоліки, мали такий же головний калібр зі спареними 305-мм гарматами, паротурбінну силову установку та швидкість ходу у 21 вузол, але іншу схему бронювання.
Кораблі класу «Беллерофон» служили у складі Домашнього та Великого Флотів ВМС Великої Британії. Крім участі в Ютландській битві у травні 1916 року, а також у безрезультатній операції в серпні того ж року, їхня роль у Першій світовій війні обмежувалася патрулюваннями та навчаннями у водах Північного моря. Після завершення війни у листопаді 1918 року, «Беллерофон» взяв участь у церемонії капітуляції німецького Флоту Відкритого моря. «Темерер» та «Суперб» були передані Середземноморському флоту для підтримки сил союзників у Середземномор'ї та на Чорному морі, заходили до Севастополя та Одеси. Вже у 1919 році «Беллерофони» вважалися застарілими та були виведені у резерв. На початку 1920-х років вони були продані та розібрані на метал.
Добра стаття
Ганімед — природний супутник Юпітера, найбільший та наймасивніший у Сонячній системі. Єдиний супутник зі значним магнітним полем, що не має повноцінної атмосфери.
Ганімед складається з силікатних порід і водяного льоду та має багатошарову структуру з рідким залізним ядром і підземним океаном. Його світліші області мають борозни та хребти, а темні області насичені ударними кратерами. Ганімед обертається навколо Юпітера за сім днів і знаходиться в орбітальному резонансі із супутниками Європою та Іо. Завдяки залізному ядру він має найнижчий фактор моменту інерції з усіх твердих тіл у Сонячній системі. Тонка атмосфера Ганімеда містить кисень і, можливо, озон.
Відкриття Ганімеда приписують Симону Маріусу та Галілео Галілею, які спостерігали його в 1610 році. Його названо на честь міфологічного троянського принца Ганімеда. Супутник досліджували зонди «Піонер-10», «Вояджер», «Вояджер-1», «Вояджер-2» та «Галілео». У 2023 році стартувала місія JUICE, в ході якої апарат має зійти на орбіту навколо Ганімеда.
Вибране зображення
Вибраний список
На території Німеччини розташовані 54 об'єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, що становить 4,4 % усієї кількості (1223) таких об'єктів у світі.
Частиною Світової спадщини можуть стати культурні чи природні об'єкти, які відповідають хоча б одному критерію ЮНЕСКО. Конвенцію про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини, прийняту 16 листопада 1972 року, ратифікували обидві німецькі держави: Федеративна Республіка Німеччина 1976 року, а Німецька Демократична Республіка — 1988 року. Від 3 жовтня 1990 року зобов'язання згідно з конвенцією поширюються на всю територію возз'єднаної Німеччини.
До об'єднання статус світової спадщини отримували об'єкти на території ФРН, першим з яких став собор в Аахені у 1978 році. До 1990 року ще вісім кандидатів отримали статус. 1990 року берлінські парки стали першими місцями світової спадщини з колишньої НДР. Надалі список світової спадщини активно розширювався до 54 позицій, ще 12 об'єктів є кандидатами на зарахування.
.jpg)
