Вибрана стаття
.jpg)
Smother — третій студійний альбом англійського інді-рокового гурту Wild Beasts, що вийшов у 2011 році.
На відміну від попередніх двох альбомів, на яких гурт виконував ексцентричний юнацький гітарний бароко-поп із театральним вокалом Гейдена Торпа, третя платівка стала зрілішою та стриманішою, її записано із використанням семплів та синтезаторів. Якщо раніше музиканти цілеспрямовано привертали до себе увагу британської музичної спільноти, то після номінації другого альбому Two Dancers на отримання престижної премії Mercury Prize та виснажливого концертного туру вирішили відпочити, записавши повільніший та більш мінімалістичний альбом.
Музичні критики схвально оцінили платівку, відзначивши прогрес у порівнянні з попереднім альбомом, стилістичну самобутність та еротичну тематику текстів, які зробили Wild Beasts одним з провідних британських інді-колективів. В декількох музичних виданнях Smother визнали одним з найкращих альбомів 2011 року.
Добра стаття
Joe Dassin (укр. Джо Дассен), більш відомий як Le Costume blanc (укр. Білий костюм) — дев'ятий студійний альбом американсько-французького співака Джо Дассена 1975 року. Платівка, записана під керівництвом продюсера Жака Пле, складається з дванадцять пісень, тексти яких належали П'єру Деланое та Клоду Лемелю. Авторами музики деяких із них став італійський тандем Тото Кутуньйо та Віто Паллавічіні. Інші пісні були переспівами тогочасних американських хітів, або оригінальними творами французьких авторів, включаючи самого Дассена.
Le Costume blanc став одним з бестселерів лейблу CBS та одним з найбільш продаваних альбомів Франції 1975 року. Його вихід вважається початком найбільш продуктивного періоду творчості Дассена, а такі пісні, як «Et si tu n'existais pas», «Salut» та «Ça va pas changer le monde» — одними з найбільших його хітів.
Вибране зображення
Вибраний список
Список творів композитора Бена Джонстона містить понад 100 музичних композицій, написаних з 1940-х по 2000-ні роки.
Бен Джонстон багато років працював над створенням теорії акустично досконалої музики, що виходила б за межі звичного рівномірно-темперованого строю. Спочатку писав музику для університетських виконавців або близьких друзів, серед яких режисер Вілфорд Ліч або лідер ансамблю Swingle Singers Ворд Свінгл, але завдяки співпраці з Гаррі Парчем та підтримці авангардного композитора Джона Кейджа став відомим за межами університетської спільноти, отримав багато замовлень на створення камерної, симфонічної та вокальної музики, зокрема, написав десять струнних квартетів.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
