Мрійниця

Дизайни від Mirabilia довгий час лишали мене байдужою. Але, як то кажуть, просто треба знайти "свою" мірабільку... Одного разу я зрозуміла, що знайшла.

Дизайн The Stargazer був випущений ще у 2006 році. Та для мене він є одним з найкрасивіших. Ця Мрійниця мені нагадує Lucy in the sky with Diamonds (колись довгий час це був мій нік на багатьох форумах). І для мене це не про наркотики LSD, а про політ фантазії, уявні світи, ідеалізм, віру в прекрасне.

Окрім того, я дуже люблю кольори, які має сукня Мрійниці. Сіро-блакитно-зелені, спокійні, холодні. Колір основи, пропонований дизайнеркою, мені не сподобався. Я бачила свою Люсі на фоні світлого неба, і обирала серед рівномірок 28 каунту. Зупинилась на австрійській тканині Eva, яка має дуже цікаву фактуру за рахунок різної товщини ниточки. Сама тканина досить цупкенька, і вишивати на ній було приємно. Було побоювання, що деякі ниточки зіллються з основою, і дійсно кілька відтінків слабко контрастують з нею. Але в цілому дизайн лише виграв, на мою думку.
Схему і всі матеріали для неї я придбала на сайті Millefleur. Таким був мій подарунок собі на день народження у грудні:) Але тоді я била себе по руках, щоб не почати вишивку, бо наді мною висів Тигр від Dimensions. Зате вже у січні з чистою совістю я розпочала вишивку!
Тепер щодо нюансів процесу. Тут були свої плюси і мінуси.

Схема досить проста, великі ділянки одного кольору і в цілому, вишивати було легко. Але при цьому клітинки на схемі дуже дрібні, а значки, на мою думку, підібрані невдало. Багато схожих значків поряд. Наприклад, / i \. Як тут не помилитись?
В дизайні є два відтінки білого кольору (навіщо?), звісно, у відшиві око не помічає жодної різниці між ними, тож можна було би сміливо обійтись якимся одним.

Одною з проблем цих дизайнів вважаю руки панянок. У моєї Мрійниці теж дуже дивно виглядають кисті, але я не стала нічого перероблювати, залишила як є.
В палітрі для шкіри найтемніший відтінок замінила блендом.
Бісеру вистачило, і навіть одна з коробочок (з молочним бісером) лишилась невідкритою.
Загалом результат вражає. "По-богатому")) Бусинки дуже блискучі, і на жаль, камера "з'їдає" блиск.

Можливо, пізніше пофотаю краще, але сьогодні не сила терпіти, і хочеться поділитись. Оформлюватиму трошки згодом.
Отже, можна вважати, що я вгамувала свою цікавість, спробувала, що ж воно за фрукт ці мірабільки. Своєю вишивкою задоволена, але навряд чи найближчим часом захочу ще якусь леді від Нори Корбет, хоча симпатичні, на мій смак, дизайни ще є. Але так хочеться багато всього, що явно бракує рук і часу. Та ця проблема відома багатьом рукодільницям:)