Перейти до вмісту

Рамсі Льюїс

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рамсі Льюїс
англ. Ramsey Lewis Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яРамсі Еммануель Льюїс, мол.
Дата народження27 травня 1935(1935-05-27) (89 років)
Місце народженняЧикаго, Іллінойс
Дата смерті12 вересня 2022(2022-09-12)[1][2] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіЧикаго Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1950-ті—2010-ті
ГромадянствоСША
Національністьафроамериканці[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіямузикант
ОсвітаЧиказький музичний коледж (1947—54), Іллінойський університет (1953—54), Університет Де Поля (1954—55)
Інструментифортепіано
Жанрджаз
ПсевдонімиThe Boss Редагувати інформацію у Вікіданих
ГуртиТріо Рамсі Льюїса, Квінтет Макса Роуча
ЧленствоThe Ramsey Lewis Triod Редагувати інформацію у Вікіданих
СпівпрацяМакс Роуч
ЛейблиArgo, Cadet, Columbia, EmArcy
Нагороди
Премії«Греммі» (1965, 1966, 1973)
ramseylewis.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ра́мсі Лью́їс (англ. Ramsey Lewis), повне ім'я Ра́мсі Еммануе́ль Лью́їс, мол. (англ. Ramsey Emmanuel Lewis Jr.; 27 травня 1935, Чикаго, Іллінойс — 12 вересня 2022, там само) — американський джазовий піаніст. Лауреат премії «Греммі» (1965, 1966, 1973).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 27 травня 1935 року в Чикаго, штат Іллінойс. У віці 6 років брав уроки гри на фортепіано. З 1947 по 1954 роки навчався в Чиказькому музичному коледжі, в 1953—54 роках в Іллінойському університеті і в 1954—55 в Університеті Де Поля. У віці 15 років приєднався до джазового комбор під назвою the Cleffs, яке виступало на вечірках.

У 1956 році створив власне тріо з колишніми колегами по the CLeffs з басистом Елді Янгом і ударником Айзеком «Ред» Голтом. Тріо отримало контракт від чиказького лейлблу Chess Records, на дочірньому Argo вийшов дебютний альбом Ramsey Lewis and his Gentle-men of Swing у 1956 році. Активно записувався з тріо та оркестрами починаючи з 1958 року; також працював з Сонні Стіттом, Кларком Террі, Максом Роучем та іншими. У 1959 році виступив на джазовому фестивалі Рендаллс Айленд. У 1960 році записувався з Лорес Александрією на лейблі Cadet.

Влітку 1965 року тріо випустило національний хіт, інструментальну композицію «The In Crowd», яка посіла 5-е місце в чарті Hot 100, та була удостоєна премії «Греммі» в категорії «Найкраще джазове виконання». Композиція Hold It Right There 1966 року також отримала Греммі, цього разу в категорії «Найкраще ритм-енд-блюзове виконання». У 1966 році Янг і Голт залишили тріо Льюїса, створивши власний гурт, «Young-Holt Unlimited», і піаніст найняв нову ритм-секцію, Клівленда Ітона на контрабасі і Моріса Вайта на ударних.

У 1970 році Вайт залишив тріо, утворивши власний гурт; його замінив інший перкусіоніст Морріс Дженнінгс. Льюїс продовжував на Chess до 1972 року, потім перейшов на Columbia Records, а його музика отримала більше сучасного груву, гурт Вайта, «Earth, Wind & Fire» (який також записувався на Columbia), був досить успішним в ритм-енд-блюзових чартах. Вайт спродюсував альбом Льюїса 1974 року, Sun Goddess, на якому він вперше експерементував з електричними клавішними, а декілька учасників гурту EWF взяли участь у сесії; альбом став хітом, що дозволило Льюїсу зайняти сильну позицію на сцені смуз-джазу/джаз-фьюжн. У 1970-х записував переважно ритм-енд-блюзовий матеріл, однак також повертався до традиційного джазу та латиноамериканського стилю. У 1983 році знову записувався з Елді Янгом і Редом Голтом для альбому Reunion; у 1984 році співпрацював з Ненсі Вілсон, випустивши альбом The Two of Us.

У 1988 році записувався з Лондонським філармонічним оркестром для альбому A Classic Encounter. У 1989 році записувався дуетом з Біллі Тейлором для альбому We Meet Again. Починаючи з 1990 року вів передачу «Звук і стиль», щотижневе джазове телевізійне шоу на телеканалі BET.

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Ramsey Lewis and his Gentle-men of Swing (Argo, 1956)
  • Ramsey Lewis and his Gentle-men of Jazz (Argo, 1957)
  • A Tribute to Clifford Brown (Argo, 1958) з Лемом Вінчестером
  • Down to Earth (EmArcy, 1959)
  • An Hour with the Ramsey Lewis Trio (Argo, 1960)
  • Stretching Out (Argo, 1960)
  • In Chicago (Argo, 1960)
  • More Music from the Soil (Argo, 1961)
  • Never on Sunday (Argo, 1961)
  • Sound of Christmas (Argo, 1961)
  • The Sound of Spring (Argo, 1962)
  • Country Meets the Blues (Argo, 1962)
  • Bossa Nova (Argo, 1963)
  • Pot Luck (Argo, 1963)
  • Barefoot Sunday Blues (Argo, 1963)
  • Bach to the Blues (Argo, 1964)
  • The Ramsey Lewis Trio at the Bohemian Caverns (Argo, 1964)
  • More Sounds of Christmas (Argo, 1964)
  • You Better Believe Me (Argo, 1965)
  • The In Crowd (Argo, 1965)
  • Hang On Ramsey! (Cadet, 1965)
  • The Movie Album (Cadet, 1966)

Література

[ред. | ред. код]
  • Feather, Leonard; Gitler, Ira. The Biographical Encyclopedia of Jazz — Oxford University Press; 1 ed., 2007. — 744 p. ISBN 978-0195320008

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]