Перейти до вмісту

SIM-картка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з SIM-карта)
SIM-карта в заводському тримачі (стартовий пакет)
SIM-карта в мобільному телефоні

SIM-картка, сім-картка (від англ. Subscriber Іdentification Мodule, укр. Ідентифікаційний модуль абонента) — це мобільна смарт-картка, що вставляється в будь-який пристрій, який використовує мобільний зв'язок (мобільний телефон, смартфон, модем та ін.). Карта призначена для ідентифікації абонента в мережі свого та інших мобільних операторів за допомогою номера телефону. Визначити оператора можна за кодом (2 цифри на початку номера, не враховуючи нуль: наприклад, +380931234567, де код 93 вказує, що цей номер належить мобільному оператору Lifecell). Сама ж карта ідентифікується за допомогою алгоритму та таємного коду, що записаний в пам'яті картки. Крім ідентифікації картка служить для дешифрування голосу та телекомунікаційних сигналів. Крім того, картка має внутрішню пам'ять для зберігання контактів, SMS-повідомлень та іншої інформації.

Історія

[ред. | ред. код]
Еволюція SIM-карт. Повнорозмірна SIM-карта (1FF), mini-SIM (2FF), micro-SIM (3FF) і nano-SIM (4FF).

Склад стартового пакету

[ред. | ред. код]
  • SIM-картка (подається у форматі повнорозмірної SIM, з якої можна видавити Mini, Micro або ж Nano-SIM)
  • Тримач сім-картки з нанесеними на нього PIN-кодами та PUK-кодами та іншою корисною інформацією від мобільного оператора зв'язку
  • Скріпка ― деякими операторами рухомого зв'язку вона може надаватись в комплектації для встановлення або швидкої заміни SIM-картки одразу ж після купівлі стартового пакета. Відносна якість такого виробу ― низька, та підпадає під категорію «одноразових».
  • Інструкція абонента щодо використання стартового пакету мобільного зв'язку
  • Умови та тарифи стартового пакету
  • Пластикове або картонне упакування, (без захисної плівки але обов'язково з фірмовим пломбуванням у місці відкриття)
  • Захисна плівка з контролем цілісності

Типи SIM-карт

[ред. | ред. код]
Типи SIM-карт
mini-SIM карта із отворами для отримання micro-SIM карти
  • SIM-картки
    • повнорозмірна SIM — застарілий стандарт картки, що використовувалась у перших моделях мобільних телефонів;
    • mini-SIM — поширений тип SIM-карти для мереж GSM[1], майже цілком витіснений micro-SIM і nano-SIM (станом на 2019);
    • micro-SIM — тип SIM-карти для мобільних пристроїв — смартфонів або комунікаторів (наприклад: перші iPad, перші iPhone, Nokia N9), поступово витісняється nano-SIM (станом на 2019);
    • nano-SIM — сучасний тип SIM-карт для смартфонів або комунікаторів (наприклад, iPhone 5)[2];
    • eSIM — найсучасніший тип SIM-карт, емуляція SIM-карти за допомоги вбудованої мікросхеми. Поширений у нових моделях смартфонів і розумних годинників.
  • USIM — для мереж LTE (мережа 4G)[джерело?];
  • R-UIM — для мереж CDMA2000 (мережа типу CDMA/TDMA)[джерело?].

Специфікація

[ред. | ред. код]
№ п/п Назва SIM-карти Форм-фактор UICC[en]
(Universal Integrated
Circuit Card) 		Стандарт Довжина
(мм) 		Ширина
(мм) 		Товщина
(мм)
1 SIM 1FF ID-1 ISO/IEC 7810:2003 85,60 53,98 0,76
2 mini-SIM 2FF Plug-in ISO/IEC 7810:2003, ID-000[3] 25,00 15,00 0,76
3 micro-SIM 3FF Mini-UICC ETSI TS 102 221 V9.0.0 15,00 12,00 0,76
4 nano-SIM 4FF ETSI TS 102 221 V11.0.0[4][5] 12,30 8,90 0.67
5 Вбудована SIM (eSIM) JEDEC Design Guide 4.8, SON-8
ETSI TS 103 383 V12.0.0
GSMA SGP.22 V1.0 		6,00 5,00 <1,0

PIN-код

[ред. | ред. код]

Під час випуску SIM-карта отримує чотиризначний цифровий PIN-код, який записується на карту, а також передається абоненту разом з картою. Телефон запитує PIN-код при кожному включенні для того, щоб отримати доступ до даних на SIM-картці. Зазвичай SIM-карта дозволяє відключити перевірку PIN-коду при увімкненні телефону. Після цього всі функції SIM-карти стають доступними одразу після включення і завантаження телефону.

Якщо PIN-код тричі поспіль ввести неправильно, SIM-карта переходить на тимчасове блокування і може бути розблокована тільки за допомогою введення персонального коду PUK1, який також передається абоненту разом з картою. Якщо PUK-код не вдається ввести правильно за десять спроб, то SIM-карта заблокується суворо і потребує заміни.

Якщо SIM-картка не вставлена ​​в телефон, або якщо не введений правильний PIN-код, то можливість телефонувати в мережі відсутня, за винятком виклику екстрених служб (номер 112 або 911). Усі інші функції у більшості телефонів при цьому зазвичай блокуються (це не стосується смартфонів і комунікаторів).

ICCID

[ред. | ред. код]

ICCID (англ. Integrated Circuit Card Id). Власне цей код друкується на SIM-карті. ICCID визначається у відповідності до стандарту E.118 ITU-T (сектор в складі ITU). У відповідності до цього ж стандарту довжина ICCID — 19 цифр:

  • 2 цифри — Major Industry Identifier (ідентифікатор індустрії, по ISO/IEC 7812-1), для SIM-карт завжди 89;
  • 1-3 цифри — телефонний код країни (по E.164), 380 для України тощо;
  • 2-4 цифри — код емітента (загальна сумарна довжина цього і попереднього полів не може перевищувати 5 цифр);
  • 11 цифр — виначається оператором при виробництві карти за власними правилами;
  • 1 цифра (остання) — контрольна цифра, обчислена по алгоритму Луна.

Перші 7 цифр ICC ID називаються Issuer Identification Number (ідентифікаційний номер емітента, IIN), і видаються ITU кожному оператору зв'язку, котрий планує випуск SIM-карт. Наприклад, IIN «Київстар» — 89 380 03.

Повторне використання та утилізація

[ред. | ред. код]

З 2016 року для операторів мобільного зв'язку з'явилася можливість автоматичної повторної активації SIM-карток, термін дії яких сплив[6].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SIM-карта

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Станом на 2012 рік, станом на 2018 рік застарілий
  2. ↑ iPhone 5 обладнають sim-карткою нового покоління[недоступне посилання]
  3. ↑ TS 102 221 — V10.0.0 — Smart Cards; UICC-Terminal interface (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2013. Процитовано 10 вересня 2012.
  4. ↑ New SIM card format for slimmer, smaller phones. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  5. ↑ ETSI TS 102 221 V11.0.0 (2012-06) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  6. ↑ Gemalto pioneers SIM Reactivation solution to help operators seamlessly reconnect with lapsed prepaid subscribers [Gemalto започатковує рішення повторної активації SIM, щоб допомогти операторам автоматично повторно підключати відключених абонентів передплати] (Пресреліз). GEMALTO SA via GlobeNewswire, Inc. 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 15 лютого 2021.(англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=SIM-картка&oldid=43138221