Перейти до вмісту

Філіп Дін Гінгеріч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Philip D. Gingerich)
Філіп Дін Гінгеріч
англ. Philip D. Gingerich
Народився23 березня 1946(1946-03-23) (78 років)
Айова, США
Країна США
Діяльністьпалеонтолог, дослідник
Галузьеволюційна біологія, еволюція[1], ссавці[1], примати[1] і Китові[1]
Alma materПринстонський університет і Єльський університет (1 червня 1974)[2]
Знання мованглійська[1]
ЗакладУніверситет Мічигану[3]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди
Сайтpublic.websites.umich.edu/~gingeric/index.htm

Філіп Дін Гінгеріч (англ. Philip Dean Gingerich; народився 23 березня 1946) — американський палеонтолог і педагог. Почесний професор геології, біології та антропології Мічиганського університету в Анн-Арборі. З 1981 по 2010 роки він керував Музеєм палеонтології Мічиганського університету (UMMP). Його наукові дослідження зосереджені на палеонтології хребетних, особливо на переході від палеоцену до еоцену та ранніх кайнозойських ссавців.[4] Його основні дослідження зосереджені на походженні сучасних рядів ссавців, і він є провідним фахівцем з еволюції приматів і китів.[5] Гінгеріч був серед експертів, які аналізували скелет Darwinius masillae.[6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Гінгеріх виріс у родині менонітів-амішів у східній Айові, де його дід був фермером і проповідником. Проте Гінгеріх не відчував протиріччя між релігією та наукою.[7]

Гінгеріх отримав ступінь бакалавра Принстонського університету в 1968 році, ступінь магістра філології з Єльського університету в 1972 році та ступінь доктора філософії., також з Єльського університету, у 1974 році.[4] Усі його університетські ступені були в галузі геології.

Гінгеріх був нагороджений премією Генрі Рассела від Мічиганського університету в 1980 році[8], премією Shadle Fellowship від Американського товариства мамологів у 1973 році[9] та премією Чарльза Шухерта від Палеонтологічного товариства у 1981 році.[10] Він був обраний до Американської академії мистецтв і наук у 2001 році та до Американського філософського товариства у 2010 році та був президентом Палеонтологічного товариства у 2010—2012 роках. У 2012 році Товариство палеонтології хребетних нагородило його медаллю Ромера-Сімпсона.

Теми дослідження

[ред. | ред. код]
  • Темпи еволюції.[11][12]
  • Палеоцен-еоценовий термальний максимум.[12][13][14]
  • Походження та рання еволюція китів (Cetacea).[15][16][17]
  • Походження та рання еволюція приматів.[18][19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. https://orcid.org/0000-0002-1550-2674
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. а б Philip D. Gingerich. Процитовано 9 лютого 2009.
  5. Philip D. Gingerich Ph.D. Expert List. University of Michigan. Архів оригіналу за 14 липня 2009. Процитовано 9 лютого 2009. [Архівовано 2009-07-14 у Portugese Web Archive]
  6. Tim Arango (19 травня 2009). Seeking a Missing Link, and a Mass Audience. New York Times.
  7. Mueller, Tom (March 2013). Whale Evolution. National Geographic Magazine. Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 18 жовтня 2023. [Архівовано 2010-07-26 у Wayback Machine.]
  8. Henry Russel Award. University of Michigan. 9 червня 2009. Процитовано 12 червня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ASM Awardees. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 23 березня 2004. Процитовано 12 червня 2009. [Архівовано 2010-09-22 у Wayback Machine.]
  10. The Paleontological Society: Awardees. Архів оригіналу за 21 жовтня 2002. Процитовано 12 червня 2009. [Архівовано 2015-09-24 у Wayback Machine.]
  11. Research on Rates of Evolution. University of Michigan. 2007. Процитовано 9 лютого 2009.
  12. а б Gingerich PD (May 2006). Environment and evolution through the Paleocene-Eocene thermal maximum. Trends Ecol. Evol. 21 (5): 246—53. doi:10.1016/j.tree.2006.03.006. PMID 16697910.
  13. Aziz, HA; Hilgen FJ; Luijk GMv; Sluijs A; Kraus MJ; Pares JM; Gingerich PD (2008). Astronomical climate control on paleosol stacking patterns in the upper Paleocene–lower Eocene Willwood Formation, Bighorn Basin, Wyoming. Geology. 36 (7): 531—534. Bibcode:2008Geo....36..531A. doi:10.1130/G24734A.1. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  14. Research on Paleocene-Eocene Mammals and the PETM or Paleocene-Eocene Thermal Maximum. University of Michigan. 2009. Процитовано 9 лютого 2009.
  15. Research on the Origin and Early Evolution of Whales (Cetacea). University of Michigan. 2009. Процитовано 9 лютого 2009.
  16. Gingerich, PD (2007). Early evolution of whales: a century of research in Egypt. У Fleagle JG, Gilbert CC (ред.). Elwyn Simons: A Search for Origins. Springer. с. 107—124. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  17. Gingerich, PD (2008). Basilosaurus cetoides. Encyclopedia of Alabama. 1386: 1—3. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 9 лютого 2009. [Архівовано 2019-12-11 у Wayback Machine.]
  18. Research on the Origin and Early Evolution of Primates. University of Michigan. 2009. Процитовано 9 лютого 2009.
  19. Smith T, Rose KD, Gingerich PD (July 2006). Rapid Asia–Europe–North America geographic dispersal of earliest Eocene primate Teilhardina during the Paleocene–Eocene Thermal Maximum. Proceedings of the National Academy of Sciences. 103 (30): 11223—7. Bibcode:2006PNAS..10311223S. doi:10.1073/pnas.0511296103. PMC 1544069. PMID 16847264.

Посилання

[ред. | ред. код]