Овірапторові
| †Овірапторові Час існування: Пізній крейдяний період, 84–66 млн р. т. | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Різні види овірапторових
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| †Oviraptor philoceratops Osborn, 1924 | ||||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Овірапторові (Oviraptoridae) — родина двоногих динозаврів із ряду ящеротазових, близька до тиранозаврових та орнітомімових, але має деякі відмінності в будові та різноманітніша. Майже всі види були знайдені в пустелі Гобі в Монголії і північно-західному Китаї.
Овіраптори — це двоногі, швидкі страусоподобні динозаври, завдовжки від розміру собаки до 6 м і вагою до 1 тони. Деякі види були пір'ястими. Їм притаманний був характерний беззубий, зігнутий дзьоб. У кількох видів на голові був роговий наріст, схожий на такий у сучасних казуарів.
Проведені дослідження показали, що овірапторові мали температуру тіла вищу, ніж у навколишнього середовища, але нижчу від температури тіла завроподів, зокрема, від брахіозавра[1].
Харчові уподобання овірапторових неповністю вивчені. Хоча деякі, як видається, були принаймні частково м'ясоїдними, більшість, ймовірно, були в першу чергу травоїдними.
Знахідка власне овіраптора, виявлена в 1922 році при розкопках в пустелі Гобі, повідала вельми драматичну історію. Під шаром піску поверх гнізда рогатого динозавра протоцератопса був виявлений розплющений череп невеликого хижого динозавра. Мабуть, пильна самка виявила біля свого гнізда викрадача яєць і вбила його. Надзвичайно короткі та потужні щелепи з єдиним зубом дозволяли цьому хижакові легко прокушувати товсту шкаралупу яєць динозавра. Овіраптор (викрадач яєць) — так назвали вид цього хижого динозавра завдовжки 1,80 метра. Інші види овіарапторових, як вважають, живилися равликами чи іншими тваринами з твердою раковиною.
Спочатку дослідники на основі цієї монгольської знахідки вважали, що овірапторові є крадачами яєць, які ними живилися, тому їх навіть помилково віднесли до цератопсових протоцератопсів. Але такі тварини, як правило, мають широкі дзьоби або зуби, придатні для дроблення. На відміну від них, щелепи овірапторових були тонкі, мали гострі краї, що мало підходить для дроблення. Дзьоби овірапторових нагадують такі у дицинодонтів, яких зазвичай розглядають як травоїдних. Їх дзьоби також мають схожість з дзьобами травоїдних папуг і черепах[2]. Але в подальшому всередині начебто протецератопсових яєць було чітко виявлено овірапторового ембріона, що призвело до переоцінці попередніх досліджень та було зроблено висновок, що ці яйця помилково були віднесені до протоцератопсових, а, насправді, вони є овірапторовими роду Citipati, і тому назва «викрадачів яєць» є помилковою[3].
Незважаючи на те, скам'янілі яйця динозаврів, як правило, знаходять рідко, овірапторові яйця порівняно добре відомі. Кілька гнізд овірапторових, їх яйця та ембріони здебільшого були виявлені в пустелі Гобі. Деякі зразки овірапторових були знайдені у виводкових позиціях на гніздах. Усі гніздові зразки були розташовані на верхній частині яєць, їх кінцівки поширювалися симетрично на кожній стороні гнізда, передні кінцівки охоплювали гніздо по периметру. Таку позу сьогодні спостерігають виключно у птахів. Це визначає наявність поведінкового зв'язку між птахами і тероподовими динозаврами.
Овірапторові яйця мали форму подовжених овалів і цим нагадують яйця безкілевих птахів (наприклад, страусів), а також текстурою і структурою оболонки. У гнізді яйця, які зазвичай зустрічали в парах, були розташовані у вигляді концентричних кіл до трьох шарів, повних яєць, що сягали у деяких видів 22 штук[4]. Яйця Citipati є найбільші серед відомих овірапторових, досягаючи завдовжки 18 см. На відміну від них яйця інших овірапторових сягають завдовжки не більше 14 см[5].
У 2005 році було знайдено рештки особини овірапторових, всередині якої було виявлено одразу 2 яйця. Проведені дослідження показали, що овірапторові за особливостями процесу розмноження стоять між сучасними крокодилами і птахами. Як крокодили, овірапторові мали 2 яйцеводи у яких одночасно формувалися 2 яйця. Гострим кінцем вони орієнтувались назовні задля того, щоб потрапляти в такі місця гнізда, аби створити для доглядаючої самиці зручну виводкову позицію. Тому на відміну від крокодилів відходження яєць не відбувалось одночасно з обох яйцеводів, а як у птахів — по одному[6].
Кладограма наведена за роботами М. Ламанна з співавторами (2014)[7]:
| Caenagnathoidea |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У 2020 році під час опису Oksoko Funston та ін. відновив дещо іншу кладограму.[8] Оскільки Овіраптор не утворював кладу з Сітіпаті та іншими «овірапторинами», вони назвали кладу останнього Citipatiinae, хоча вони не надали формального визначення.
| Oviraptoridae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Science daily. Sun-warmed dinosaurs may have been surprisingly good sprinters [1]
- ↑ Nicholas R. Longrich, Philip J. Currie, Dong Zhi-Ming (2010). «A new oviraptorid (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous of Bayan Mandahu, Inner Mongolia». Palaeontology 53 (5): 945—960.
- ↑ Norell, M. A., Clark, J. M., Dashzeveg, D., Barsbold, T., Chiappe, L. M., Davidson, A. R., McKenna, M. C., Altangerel, P. and Novacek, M. J. (November 1994). «A theropod dinosaur embryo and the affinities of the Flaming Cliffs Dinosaur eggs». Science 266 (5186): 779—782.
- ↑ Varricchio, D.J. (2000). "Reproduction and Parenting, " in Paul, G.S. (ed.). The Scientific American Book of Dinosaurs. New York: St. Martin's Press, pp. 279—293.
- ↑ Clark, J.M., Norell, M.A., & Chiappe, L.M. (1999). «An oviraptorid skeleton from the Late Cretaceous of Ukhaa Tolgod, Mongolia, preserved in an avianlike brooding position over an oviraptorid nest.» American Museum Novitates, 3265: 36 pp., 15 figs.; (American Museum of Natural History) New York. (5.4.1999).
- ↑ Sato, T.; Cheng, Y.; Wu, X.; Zelenitsky, D.K.; Hsaiao, Y. (2005). «A pair of shelled eggs inside a female dinosaur». Science 308 (5720): 375.
- ↑ Lamanna, M. C.; Sues, H. D.; Schachner, E. R.; Lyson, T. R. (2014). «A New Large-Bodied Oviraptorosaurian Theropod Dinosaur from the Latest Cretaceous of Western North America». PLoS ONE 9 (3): e92022. doi:10.1371/journal.pone.0092022
- ↑ Funston, G. F.; Tsogtbaatar, C.; Tsogtbaatar, K.; Kobayashi, Y.; Sullivan, C.; Currie, P. J. (2020). A new two-fingered dinosaur sheds light on the radiation of Oviraptorosauria. Royal Society Open Science. 7 (10): 201184. Bibcode:2020RSOS....701184F. doi:10.1098/rsos.201184. PMC 7657903. PMID 33204472.
- Nicholas R. Longrich, Philip J. Currie, Dong Zhi-Ming (2010). «A new oviraptorid (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous of Bayan Mandahu, Inner Mongolia». Palaeontology 53 (5): 945—960. doi:10.1111/j.1475-4983.2010.00968.x
- Clark, J.M., Norell, M.A., & Chiappe, L.M. (1999). «An oviraptorid skeleton from the Late Cretaceous of Ukhaa Tolgod, Mongolia, preserved in an avianlike brooding position over an oviraptorid nest.» American Museum Novitates, 3265: 36 pp.
- R. Barsbold. 1976. «A new Late Cretaceous family of small theropods (Oviraptoridae n. fam.) in Mongolia». Doklady Akademii Nauk SSSR 226(3):221-223
- P. J. Currie. 2000. «Theropods from the Cretaceous of Mongolia». In M. J. Benton, M. A. Shishkin, D. M. Unwin & E. N. Kurochkin (eds.), The Age of Dinosaurs in Russia and Mongolia. Cambridge University Press, Cambridge 434—455