Перейти до вмісту

Def Jam Recordings

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Def Jam)
Def Jam Recordings

Головна компанія Universal Music Group
Дочірні компанії Def Jam South
Рік заснування: 1984
Рік закриття:
Статус: активний
Засновник(и): Расселл Сіммонс
Рік Рубін
Дистриб'ютор: Island Def Jam Music Group
Жанр(и): хіп-хоп, R&B, Хеві-метал
Країна: США США
Місцезнаходження: Нью-Йорк
Сайт: http://defjam.com/

Def Jam Recordings (укр. «Деф Джем») — американський хіп-хоп-лейбл звукозапису, заснований Ріком Рубіном у 1984 році[1]. Цей лейбл є підлейблом Universal Music Group. На лейблі випускалися такі виконавці, як LL Cool J, DMX, Jay-Z, Method Man, Redman, Ja Rule, Ludacris, Ghostface Killah, Young Jeezy, Рік Росс, The Roots, Fabolous, Nas, Juelz Santana, Ne-Yo, Rihanna та багато інших.

Історія

[ред. | ред. код]

1980-ті: Початок

[ред. | ред. код]

Def Jam заснував Рік Рубін, коли ще навчався у Нью-Йоркському університеті, офісом була його кімната у гуртожитку[2]. Незабаром до нього приєднався Расселл Сіммонс. Першими релізами Def Jam Recordings, що вийшли в 1984 році були міні-альбоми LL Cool J I Need A Beat і Beastie Boys Rock Hard. Першим повнорозмірним альбомом був Radio LL Cool J у грудні 1985 року. Ліора Коен став президентом Def Jam в 1988, після чого Рік Рубін залишив компанію, заснувавши American Recordings.

1990-ті

[ред. | ред. код]

На початку 1990-х, попри виходи мультиплатинових альбомів LL Cool J та Public Enemy, Def Jam зіткнувся із серйозними фінансовими проблемами та був на межі закриття. Порятунком стало придбання в 1994 році PolyGram п'ятдесятивідсоткової частки компанії, що раніше належала Sony. Це дозволило Def Jam випустити альбом Warren G Regulate... G Funk Era, який став мультиплатиновим і вдихнув нове життя в лейбл[3]. Наступними вдалими альбомами стали Mr. Smith LL Cool J у 1995 і Ill Na Na Фоксі Браун у 1996[4]. PolyGram збільшує ще на 10% свою частку в Def Jam Recordings у 1996 році.

У червні 1997 року Def Jam стає дистриб'ютором Roc-A-Fella Records, купує 50% компанії[5] і Def Jam досягає ще більшого успіху з репером Jay-Z, який став головною зіркою лейбла до кінця десятиліття.

У 1997 році через продюсера Irv Gotti[6] Def Jam підписали контракт з виконавцем DMX. Перший студійний альбом DMX, It's Dark and Hell Is Hot, вийшов 12 травня 1998 року, а його співпродюсером став Ірв Готті. Альбом дебютував і посів перше місце в Billboard 200, а за перший тиждень було продано понад 250 000 копій[7]. Згодом альбом розійшовся тиражем у чотири мільйони копій в Америці, отримавши 4-платиновий сертифікат від RIAA, і продавши п’ять мільйонів копій в усьому світі[8]. Успіх альбому спонукав Ліора Коена кинути виклик DMX швидко записати ще один альбом, щоб ще один альбом вийшов протягом того ж календарного року[9]. Другий студійний альбом DMX, Flesh of My Flesh, Blood of My Blood, вийшов 22 грудня 1998 року, і одразу ж посів перше місце в Billboard 200. Альбом розійшовся тиражем понад 670 000 копій за перший тиждень після випуску, а згодом було продано понад чотири мільйони примірників[10]. DMX стверджував, що Def Jam заробив 144 мільйони доларів від продажів його перших двох альбомів[11].

У 1998 році PolyGram купили Seagrams і він увійшов до Universal Music Group. Def Jam та Island Records об'єднали в Island Def Jam Music Group. Крім того, починаючи з 1998 року, готуючись до 2000 року, Def Jam рекламував і спонсорував нову кампанію Def Jam 2000. Def Jam 2000 була основною назвою на альбомах Def Jam з 1998 року до кінця грудня 2000 року. Рассел Сіммонс продав свою частку в Def Jam в 1999 за наявними даними за $100 млн і зосередився на інших своїх проєктах, зокрема лінії одягу Phat Farm.

Також у 1999 році лейбл почав розповсюджувати релізи Murder Inc. Records, щойно заснованого лейбла, яким керував колишній виконавчий директор Def Jam A&R і продюсер Ірв Готті. Виконавцями лейбла були Ja Rule, Ashanti та Lloyd. Першим релізом від Murder Inc. Records під Def Jam був дебютний студійний альбом Ja Rule Venni Vetti Vecci, випущений 1 червня 1999 року. Він потрапив до трійки найкращих у Billboard 200 і став платиновим у США[12]. 10 жовтня 2000 року Def Jam і Murder Inc. випустили другий студійний альбом Ja Rule, Rule 3:36. Закріплений успіхом синглів Between Me and You і Put It on Me, альбом дебютував під номером один у Billboard 200 і згодом став тричі платиновим[13].

Наступного року вона запустила ще одну дочірню компанію, Def Jam South, яка зосереджувалася на південному репі та розповсюджувала релізи від таких лейблів, як Disturbing tha Peace, до списку артистів якого входили Ludacris, Chingy, Shawnna, Bobby Valentino та Playaz Circle. Расселл Сіммонс призначив Scarface як оригінального керівника Def Jam South. У лютому 2009 року президентом південного підрозділу Def Jam South було призначено DJ Khaled.

2000-ні

[ред. | ред. код]

У 2000 році лейбл відкрив підрозділи у Німеччині та Японії[14].

У січні 2003 року Murder Inc. Records став центром розслідування про відмивання грошей, пов’язаних із незаконним отриманням прибутку від торгівлі наркотиками[15], що призвело до остаточного звільнення лейбла від дистриб’юторського контракту до 2005 року. Def Jam також заблокував випуски альбомів Murder Inc. і TVT Records. Це призвело до того, що TVT подала до суду на Def Jam, звинувачуючи у порушенні прав, шахрайстві та протиправному втручанні, вигравши 132 мільйони доларів у суді[16], але пізніше було зменшено до 126 000 доларів після того, як Universal і Def Jam оскаржили рішення, стверджуючи, що існування угоди між сторонами означало, що їх поведінка була лише порушенням контракту, а не шахрайством[17].

Останні акції Roc-A-Fella Records були продані Island Def Jam у 2004 році за 10 мільйонів доларів[18]. До того часу Roc-A-Fella і Def Jam почали кар'єру репера-продюсера Каньє Веста. Його дебютний альбом The College Dropout розійшовся тиражем у понад два мільйони копій. 8 грудня 2004 року Jay-Z став президентом Def Jam[19]. Давні ветерани лейблу LL Cool J і DMX (останній з яких мав п’ять альбомів номер один під лейблом протягом 1998 і 2003 років), а також новий підписант Джо Бадден висловив невдоволення керівництвом Jay-Z[20][21][22][23]. 24 грудня 2007 року він оголосив, що залишить цю посаду після закінчення контракту в 2008 році, залишаючись на контракті як виконавець. Також у 2004 році лейбл підписав контракт з Young Jeezy[24][25].

Під керівництвом Jay-Z Def Jam започаткував успішну кар'єру сучасних R&B-співаків Ріанни та Ne-Yo. Наприкінці 2007 року, після того, як він випустив American Gangster, Jay-Z вирішив не продовжувати свій контракт як президент і генеральний директор Def Jam, і заснував свою компанію Roc Nation[26].

2010-ті

[ред. | ред. код]

У березні 2011 року було оголошено, що колишній керівник Warner Bros. Records Джоі Манда стане першим президентом Def Jam після Jay-Z[27]. Приблизно влітку 2011 року, після того, як Universal Music розпустила Universal Motown Republic Group, Motown Records перейде під парасольку Island Def Jam.

1 квітня 2014 року було оголошено, що Island Def Jam Music Group більше не працюватиме після відставки генерального директора Баррі Вайсса[28]. Def Jam Recordings зараз працює як самостійний лейбл у складі Universal Music Group. На початку 2017 року Def Jam підписав контракт із Danileigh. Стів Бартелс обіймав посаду президента та генерального директора Def Jam з 2013 року, доки 3 серпня 2017 року не було опубліковано оголошення про те, що в січні 2018 року менеджер Емінема та співзасновник Shady Records Пол Розенберг буде призначений головою та генеральним директором Def Jam[29].

17 вересня 2019 року на щорічній конференції музичної індустрії Music Matters, яка проходила в Сінгапурі, було оголошено про запуск Def Jam South East Asia[30]. Того ж місяця Def Jam повторно підписали контракт з LL Cool J і DMX після дев'яти та чотирнадцяти років відповідних розривів з лейблом[31][32].

2020-ті

[ред. | ред. код]

21 лютого 2020 року Пол Розенберг залишив свої посади голови та генерального директора Def Jam[33][34]. Його змінив керівник відділу комерційних справ Universal Music Джеффрі Харлстон, який натомість взяв на себе тимчасовий контроль над лейблом. Того листопада Def Jam створив новий британський лейбл під назвою 0207 Def Jam[35]. Реєстр Великобританії наразі складається зі Stormzy[36]. Def Jam також поширився на Африку зі створенням Def Jam Africa[37][38].

9 квітня 2021 року ветеран лейблу DMX помер у лікарні Вайт-Плейнс через тиждень після передозування наркотиками, що призвело до летального серцевого нападу[39]. Через місяць Def Jam випустив його посмертний альбом Exodus, який потрапив до першої десятки Billboard 200. Два цифрові альбоми найбільших хітів DMX також були доступні для стримінгу: A Dog's Prayer і The Legacy[40][41][42].

Пізніше того ж року Снуп Догг став виконавчим консультантом Def Jam. Снуп погодився на прохання Харлстона та взяв на себе роль консультанта в липні[43]. У серпні 2021 року Харлстон оголосив, що замінить себе на посаді тимчасового президента Def Jam на колишнього виконавчого директора Interscope/RCA Тунджі Балогуна[44][45][46].

Наприкінці жовтня 2022 року Def Jam припинив партнерство з GOOD Music, лейблом Каньє Веста, у відповідь на його антисемітські та прорасові висловлювання[47][48][49]. Хоча Веста уже вигнали з лейбла після випуску Donda 29 серпня 2021 року[50].

Поточні артисти

[ред. | ред. код]

Українські виконавці

[ред. | ред. код]

У 2019 році польський офіс лейблу підписав контракт із українським реп-гуртом Kalush[56].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ A Timeline of the Major Events That Defined Def Jam's Legacy in Hip-Hop. Billboard. Процитовано 8 червня 2022.
  2. ↑ Herschberg, Lynn. The Music Man. New York Times Magazine. 2 September 2007.
  3. ↑ PolyGram acquires 50% of Def Jam. Business Wire. 16 листопада 1994. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 2 травня 2017. [Архівовано 2017-09-11 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Grove, Rashad (19 листопада 2021). 'Ill Na Na': How Foxy Brown's Debut Album Changed The Game For Women In Hip-Hop. uDiscover Music (амер.). Процитовано 18 березня 2022.
  5. ↑ Connley, Courtney (30 червня 2017). 5 strategies that helped Jay-Z build an $800 million career. CNBC (англ.). Процитовано 18 березня 2022.
  6. ↑ Executives Lyor Cohen and Kevin Liles Remember DMX & Reveal How He Helped Save Def Jam. Billboard. Процитовано 28 травня 2022.
  7. ↑ Today in Hip-Hop: DMX Drops 'It's Dark and Hell Is Hot'. Процитовано 28 травня 2022.
  8. ↑ DMX's 'It's Dark And Hell Is Hot' Tracklist, Ranked. Процитовано 28 травня 2022.
  9. ↑ DMX Earned $1 Million Bonus for 'Flesh of My Flesh, Blood of My Blood' by Recording Album in 30 Days. Процитовано 28 травня 2022.
  10. ↑ DMX'S FLESH OF MY FLESH, BLOOD OF MY BLOOD ALBUM ANNIVERSARY. Процитовано 28 травня 2022.
  11. ↑ Bring Your Whole Crew: The remarkable true story of how DMX's Flesh of My Flesh, Blood of My Blood was made. Процитовано 28 травня 2022.
  12. ↑ RIAA – Gold & Platinum. Recording Industry Association of America. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 травня 2010.
  13. ↑ Gold & Platinum - Ja Rule - search results. RIAA. Процитовано 1 травня 2010.
  14. ↑ Def Jam Japan (A Universal Music Company). Universal-music.co.jp. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 5 серпня 2011.
  15. ↑ Hip-Hop's Irv 'Gotti' Surrenders to FBI - Celebrity Gossip | Entertainment News | Arts And Entertainment. Foxnews.com. 27 січня 2005. Процитовано 5 серпня 2011.
  16. ↑ Reid, Shaheem. Ja Ruling: Island Def Jam, Lyor Cohen Ordered To Pay $132 Million To TVT. MTV News (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. [Архівовано 2022-03-09 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Duhigg, Charles (15 червня 2005). Def Jam Judgment Set Aside. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 18 березня 2022.
  18. ↑ Archive-Rashaun-Hall. Jay-Z, Dame Dash Sell Roc-A-Fella Records; Jay Named Def Jam Prez. MTV News (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. [Архівовано 2022-03-17 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Ogunnaike, Lola (August 28, 2005). "Jay-Z, From Superstar to Suit". The New York Times. Retrieved March 23, 2008.
  20. ↑ Reid, Shaheem. LL Cool J Still Unhappy With Def Jam -- But He And Jay-Z Are Not Battling. MTV News (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. [Архівовано 2022-03-18 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Ruff Ryders Founders Claim 'Egos' Led to Jay-Z and DMX Beef. Complex (англ.). Процитовано 18 березня 2022.
  22. ↑ DMX Leaves Def Jam Over Jay-Z Beef. www.gigwise.com. Процитовано 18 березня 2022.
  23. ↑ Joe Budden Explains Jay-Z Dis, Tells Hov To Retire. HipHopDX. 21 грудня 2007. Процитовано 18 березня 2022.
  24. ↑ Def Jam exec Shakir Stewart commits suicide. the Guardian (англ.). 3 листопада 2008. Процитовано 18 березня 2022.
  25. ↑ Reid, Shaheem. Shakir Stewart's Family, Fiancee Say Def Jam Exec Was In 'Deep Pain' Before Death. MTV News (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. [Архівовано 2022-03-18 у Wayback Machine.]
  26. ↑ Reid, Shaheem (24 грудня 2007). Jay-Z Stepping Down As Def Jam President/CEO. MTV News. Архів оригіналу за 6 лютого 2008. Процитовано 5 серпня 2011. [Архівовано 2008-02-06 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Markman, Rob (12 березня 2012). Def Jam Names Joie Manda New President. MTV.com. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 5 серпня 2011. [Архівовано 2012-03-16 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Barry Weiss out at Universal's Island Def Jam in East Coast shakeup. New York Post (амер.). 1 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2022.
  29. ↑ Eminem's Manager Paul Rosenberg Named New CEO of Def Jam. Billboard (англ.). 2 серпня 2017. Процитовано 3 серпня 2017.
  30. ↑ Stassen, Murray (17 вересня 2019). Universal launches Def Jam South East Asia and Astralwerks Asia. Music Business Worldwide.
  31. ↑ LL Cool J Reportedly Returns Home To Def Jam Recordings. HipHopDX. 22 вересня 2019. Процитовано 18 березня 2022.
  32. ↑ Fitzgerald, Trent. DMX Reunites With Def Jam, Signs New Deal. XXL Mag (англ.). Процитовано 18 березня 2022.
  33. ↑ Paul Rosenberg Steps Down As Def Jam Recordings' CEO/Chairman. HipHopDX. 22 лютого 2020.
  34. ↑ Woods, Aleia (23 лютого 2020). Paul Rosenberg steps down from his CEO position at Def Jam. REVOLT (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
  35. ↑ Universal launches new UK label 0207 Def Jam. NME (брит.). 25 листопада 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  36. ↑ Stormzy first act to sign to new UK-based 0207 Def Jam label. www.officialcharts.com.
  37. ↑ UNIVERSAL MUSIC GROUP ANNOUNCES THE LAUNCH OF DEF JAM AFRICA. UMG (амер.). 26 травня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  38. ↑ Def Jam Africa Launches in South Africa and Nigeria. OkayAfrica (англ.). 26 травня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  39. ↑ Kaye, Kelsey Vlamis, Chris. DMX, the Grammy-nominated rapper from New York, has died at age 50 after a heart attack. Insider (амер.). Процитовано 7 лютого 2023.
  40. ↑ EP of DMX's 'Prayer' tracks released as he is reportedly near death. FOX 5 NY (амер.). 9 квітня 2021. Процитовано 7 лютого 2023.
  41. ↑ DMX DMX: The Legacy [Explicit Content] on PopMarket. PopMarket (амер.). Процитовано 7 лютого 2023.
  42. ↑ DMX: The Legacy by DMX (амер.), Apple Inc. (Apple Music), 10 грудня 2021, архів оригіналу за 7 лютого 2023, процитовано 7 лютого 2023
  43. ↑ Aswad, Jem (7 червня 2021). Snoop Dogg Joins Def Jam as Executive Consultant — Watch His Announcement Video. Variety (амер.). Процитовано 18 березня 2022.
  44. ↑ Def Jam Announces Nigerian Chairman & CEO Tunji Balogun. OkayAfrica (англ.). 18 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  45. ↑ Eggertsen, Chris (10 серпня 2021). Tunji Balogun Named Def Jam CEO. Billboard (англ.). Архів оригіналу за 23 August 2021. Процитовано 23 серпня 2021.
  46. ↑ Tunji Balogun named Def Jam Recordings Chairman and CEO - Music Business Worldwide. Music Business Worldwide (амер.). 11 серпня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  47. ↑ McGahan, Michelle (17 жовтня 2022). Kanye West's 'White Lives Matter' Scandal, Aftermath: Everything to Know. Us Weekly (амер.). Процитовано 7 лютого 2023.
  48. ↑ Ye (Kanye West): What You Need to Know | ADL. www.adl.org (англ.). Процитовано 7 лютого 2023.
  49. ↑ Krol, Charlotte (25 жовтня 2022). Kanye West is reportedly no longer signed to Def Jam. NME (брит.). Процитовано 7 лютого 2023.
  50. ↑ Sisario, Ben; Friedman, Vanessa; Testa, Jessica; Barry, Ellen (24 жовтня 2022). Kanye West’s Offensive Behavior Makes Corporate Partners Squirm. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 лютого 2023.
  51. ↑ Caramanica, Jon (19 травня 2015). Alessia Cara Speaks Up for the Outsiders on 'Here'. The New York Times. Процитовано 1 червня 2015.
  52. ↑ Inman, DeMicia (3 березня 2022). Coco Jones Says New Music Is Coming As 'Bel-Air' Continues. VIBE.com (амер.). Процитовано 21 березня 2022.
  53. ↑ Coco Jones Talks Signing To Def Jam Records (англ.), процитовано 21 березня 2022
  54. ↑ Michael Saponara (17 квітня 2019). SOB X RBE Links With Hit-Boy for New 'Family Not a Group' Project: Listen. Billboard.com. Процитовано 23 квітня 2019.
  55. ↑ Def Jam Boosts A&R Department, Announces New Deals With YK Osiris, Ronny J. Billboard.
  56. ↑ Музичні відкриття 2019 року. Інфографіка. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Def_Jam_Recordings&oldid=43992617