Перейти до вмісту

Камфорне дерево

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Cinnamomum camphora)
Camphor Laurel
Тисячолітній камфорний коричник в Японії
Тисячолітній камфорний коричник в Японії
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Лавроцвіті (Laurales)
Родина: Лаврові (Lauraceae)
Рід: Коричник (Cinnamomum)
Вид: Камфорний коричник
Cinnamomum camphora
(L.) J.Presl, 1825
Посилання
Вікісховище: Camphora officinarum
Віківиди: Cinnamomum camphora
EOL: 596902
IPNI: 463336-1
ITIS: 18175
МСОП: 15441072
NCBI: 13429

Камфорний коричник, камфорний лавр, або камфорне дерево (Cinnamomum camphora; кит.: ; яп. 楠, クスノキ) — вид вічнозелених дерев роду коричників (Cinnamomum) родини лаврових.

Висота камфорного коричника коливається між 20-30 м. Його листя блискуче і воскувате на вигляд, довжиною 5- з численними прозорими точками, в яких міститься ефірна олія. При ламанні чи розтиранні листя коричника воно пахне камфорою. Весною у дерева з'являється яскравозелений листяний покрив з великою кількістю маленьких білих квіточок. Останні перетворюються на грона ягід, зовнішньо подібних до чорниці, товщина яких в середньому становить 1 см. Дерево має міцний і грубий стовбур тьм'яного відтінку.

З камфорного коричника добувають камфору, білу кристалічну речовину, яка століттями використовується як приправа у кулінарії, ароматична смола та ліки. Її запах відганяє комах і вбиває міль.

Камфорний коричник поширений на островах Тайвань і Хайнань, південно-західній Японії, південному Китаї, Кореї та Індокитаї, де його вирощують на деревину та для виробництва камфори. Цей вид також культивується на чорноморському узбережжі Кавказу.

В Японії велетенські дерева камфорного коричника можна часто зустріти в околицях синтоїстських свялищ і парках. Багато японських міст і містечкок затвердили його своїм муніципальним дерево-символом. Зокрема, коричник для Хіросіми — це уособлення життєдайної сили, яка надихала мешканців на відродження міста після ядерного бомбардування 1945 року, а для Наґої — це старі священні дерева, супутники місцевої святині Ацута.

Посилання

[ред. | ред. код]