Aloe arenicola
| Aloe arenicola | |
|---|---|
| |
| Aloe arenicola в Намакваленді | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. arenicola
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe arenicola | |
Aloe arenicola (укр. Алое аренікола, Алое піщане)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Видова назва походить від лат. arena — пісок і лат. cola — мешкати, що вказує на переважно піщані місця, де зростає цей вид алое[2]
Одиночне або розгалужене стебло до 1 м у довжину і синьо-зеленим вузьким листям 18х5,5 см, які вкриті білими плямами на обох поверхнях, з білими зубціми по краях. У важких умовах листя приймають червоно-помаранчевий відтінок, а влітку з'являються кілька розгалужених китиць з густо розташованими блідо-оранжево-червоними квітками.
Він належить до групи повзучих алое, які включають Aloe distans, Aloe comptonii, Aloe mitriformis, а також більш чагарникове Aloe pearsonii і Aloe meyeri, що зростає на підвісних скелях.
Зростає у прибережних піщаних рівнинах уздовж західного узбережжя Північної Капської провінції Південно-Африканської Республіки, починаючи від затоки Ламбертс на півдні до гирла річки Оранжевої на кордоні з Намібією.
Рослини утримують на повному сонці в добре дренованому ґрунті при помірному поливі, особливо в літні місяці, так як це алое схильне до гниття при надлишку вологи.
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
- Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. V. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2).
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_arenicola.html [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Aloe arenicola на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/18402254 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe arenicola на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- http://davesgarden.com/guides/pf/go/58809/ [Архівовано 5 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- http://ww.aloes.wz.cz/index3.htm [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Aloe arenicola на сайті «JSTOR Plant Science»(англ.)
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=39564 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe arenicola на сайті «eMonocot» (англ.)
- Aloe arenicola на сайті «San Marcos Growers» [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Aloe Page // The Succulent Plant Page [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
