Перейти до вмісту

AirBaltic

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
airBaltic
ІАТА
ВТ 		ІКАО
BTI 		Позивний
airBaltic
Типавіакомпанія
суб'єкт права[1] і бізнес
Дата заснування28 серпня 1995
Базовий аеропортРига (аеропорт)
ХабиРига, Вільнюс
АльянсНемає
Розмір флоту31
Пунктів призначення70
Материнська компаніяУряд Латвії
Штаб-квартираЛатвія Латвія Рига, Латвія
Керівник
  • Мартін Гаусс (виконавчий директор)
  • Мартін Седлацкі (директор по операційній діяльності)
  • Вітольдс Яковлевс (фінансовий директор)
Оборот▲660 493 000 € (2023)[2]
Кількість працівників▲2468 осіб (2023)[2]
Сайтairbaltic.com

airBaltic — латвійська національна авіакомпанія. Штаб-квартира — в Ризі. airBaltic здійснює пасажирські та вантажні перевезення. Компанія має три базових аеропорти, серед яких основним є Ризький міжнародний аеропорт та два додаткових — Міжнародний аеропорт «Вільнюс» у Литві і Таллінський аеропорт ім. Леннарта Мері в Естонії. Свою базу в аеропорту Таллінна компанія відкрила 1 червня 2010 року.

Акціонерами авіакомпанії є: латвійська держава — 80,05 % акцій.[3]

Історія

[ред. | ред. код]
Літак Fokker 50 компанії airBaltic

28 серпня 1995 року був підписаний договір про утворення спільного підприємства airBaltic (AIR BALTIC CORPORATION SIA) для здійснення прямих польотів з Риги. Акціонерами станом на 1995 рік були: Латвійська Республіка — 51 %, авіакомпанія SAS-29 %; Baltic International USA — 8 %; Swedfund International AB — 6 %; інвестиційний фонд «Danish Investment Fund for Central and Eastern Europe». 1 вересня того ж року авіакомпанія почала здійснювати свої польоти на літаку Saab 340. Через кілька місяців, а саме 4 січня 1996 року, флот авіакомпанії поповнився першим AVRO RJ70. У цьому ж році airBaltic вступив в програму SAS EuroBonus. У листопаді 1998 року airBaltic ввів в експлуатацію літак Fokker 50. У червні 1999 року авіакомпанія вирішила відмовитися від маломісних літаків Saab 340 через зростання пасажиропотоку. У вересні 1999 року airBaltic починає діяльність згідно із загальними вимогами Європейської авіації (JAR Ops.).

У червні 2000 року відбулося утворення спільного підприємства airBaltic «Baltic Cargo Center». Компанії SAS та Globe Ground побудували сучасний термінал вантажних перевезень в Ризькому аеропорту; також airBaltic отримав статус особливої прихильності SAS «Well Connected with SAS». У квітні 2003 року airBaltic почала продаж авіаквитків через Інтернет. 24 листопада 2003 року airBaltic поповнив свій флот першим Боїнг 737—500, що дозволило відкрити маршрути на більш далекі відстані від Риги.

1 червня 2004 року після входження прибалтійських країн у договір «Відкрите небо» airBaltic відкриває нову базу у Вільнюсі, звідки авіакомпанія починає виконувати польоти в різні міста Європи. 27 жовтня airBaltic проводить ребрендинг: новий логотип стає яскравим, сучасним та помітним символом авіакомпанії, підкреслюючи її регіональний статус.

У вересні 2005 року авіакомпанія відновлює польоти між латвійськими містами, перервані 14 років тому, а саме з Риги до Лієпаю. Польоти стали сезонними. 28 листопада 2005 року airBaltic стає офіційним представником Singapore Airlines Cargo у Латвії. У грудні того ж року авіакомпанія обслуговує свого мільйонного пасажира.

Літак AirBaltic в Ризькому аеропорту

Влітку 2006 року була розширена мережа авіамаршрутів, в тому числі відкритий рейс з російського міста Калінінград в Копенгаген. 18 грудня флот AirBaltic поповнився першим літаком Боїнг 737—300. У 2007 році авіакомпанія зробила маршрут з Риги до Лієпаю регулярним, а також відкрила з останньої перші рейси за кордон: в Копенгаген та Гамбург. Влітку 2007 року авіакомпанія першою в Прибалтиці ввела послугу купівлі квитків через Інтернет.

У березні 2008 року керівництво AirBaltic повідомило про якнайбільше розширення флоту в Балтійському регіоні, поповнюючи його літаками Bombardier та Боїнг 757. 8 квітня 2008 року авіакомпанія знову розширює свій флот, купивши перші два середньомагістральних літака Боїнг 757—200.

24 березня 2009 року airBaltic офіційно заявив про намір створити однойменну мережу таксі з метою впорядкування ринку цієї настільки важливої сфери послуг та припинити випадки шахрайства таксистів. «Прийшов момент привести в порядок ризький ринок таксі, поки не стало надто пізно і остаточно не зіпсовано враження про ставлення Латвії до своїх туристів», — відзначив виконавчий директор компанії Бертольт Флік.[4]

1 листопада 2009 року airBaltic запустила власну програму заохочення пасажирів — BalticMiles[5] У червні 2010 року airBaltic відкрив перший велопрокат самообслуговування у Балтії. У велопарку BalticBike представлені 100 двоколісних велосипедів, які можна знайти в 11 легко доступних наметах в Ризі та Юрмалі. http://www.balticbike.lv [Архівовано 30 липня 2011 у Wayback Machine.], Станом на травень 2013 року проект прокату є закритий, оскільки договір з муніципалітетом про оренду землі під стоянки був достроково розірваний у березні 2013 року.

У вересні 2011 року airBaltic подав до суду заяву про правовий захист, як пояснив Флік — через те, що держава не погоджувалася на збільшення основного капіталу компанії[6]. У жовтні було підписано угоду про порятунок компанії, що передбачала надання державою кредиту для компанії за умови відкликання заяви про правовий захист в суд та перегляду статуту компанії. Також угода передбачала відставку Б. Фліка та повернення компанії її торгової марки[7].

У 2014 році першою з авіакомпаній почала приймати оплату в Bitcoin[8] .

6 листопада 2015 року було повідомлено, що Кабінет Міністрів Латвії затвердив план продати 20 % авіакомпанії airBaltic німецькому інвестору Ральфу Дітеру Монтагу-Гірмесу (Ralf Dieter Montag-Girmes) за 52 мільйони євро і погодився інвестувати ще 80 мільйонів євро в авіакомпанію. Спрямована сума 132 мільйони євро для перевізника пійшла на реалізацію його бізнес-плану Horizon 2021 та модернізацію флоту[9][10] Після закриття «Air Lituanica» та «Estonian Air» відповідно у червні та листопаді 2015 року, вона є поряд з Nordica, однією з двох перевізників у країнах Балтії.

Придбання Bombardier CS300 було вельми очікувано авіакомпанією airBaltic, оскільки цей новий тип літака має замінить літаки компанії Boeing 737—300 та Boeing 737—500. Авіакомпанія отримала два CS300 в 2016 році, шість в 2017, та очікує отримати вісім в 2018 році та ще чотири в 2020 році.[11]

26 вересня 2017 року речник компанії AirBaltic оголосив, що до кінця 2018 року компанія має закупити щонайменше 14 додаткових літака C-серії від Bombardier. Авіакомпанія планує повністю змінити свій флот на літаки серії C на початку 2020-х[12].

Флот на лютий 2024 року

[ред. | ред. код]
Тип Кількість Замовлено Пасажирів Примітки
Airbus A220-300 47 33 145/148 Order with 20 options.

Launch customer of its type.

Three painted in Baltic states livery (Latvia, Estonia and Lithuania).

Загалом 33 17

Історичний флот

[ред. | ред. код]
Історичний флот airBaltic[13][14][15]
Тип Виробництво Списання Примітки
Airbus A319-100 2013 2014 Орендував та експлуатував Czech Airlines протягом 3 місяців
Avro RJ70 1996 2005 Замінено на Boeing 737—500
British Aerospace 146—200 1995 1996 Орендував на 3 місяці
Boeing 757-200 2008 2014 Зберігається, працює сезонно
Fokker 50 1998 2013 Замінено на Bombardier Q400
Saab 340 1995 1999 Замінено на Fokker 50

Партнери

[ред. | ред. код]

Код-шерингові угоди укладені з авіакомпаніями:[16]

Показники діяльності

[ред. | ред. код]

Авіакомпанія в 2012 році перевезла 3089 млн пасажирів[21]. У 2009 році було перевезено 2757 млн пасажирів (зростання на 6 %, в 2008 році — 2,590 млн при зростанні на 29 %)[22].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://info.ur.gov.lv/#/legal-entity/40003245752
  2. ↑ Latvian government takes over airBaltic. Архів bbn.ee оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 3 травня 2015. [Архівовано 2011-12-05 у Wayback Machine.]
  3. ↑ airBaltic возьмётся за такси! [Архівовано 5 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Программа BalticMiles [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Pankovska Е. airBaltic pieteikumu tiesa atstāj bez virzības [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Fliks zaudē amatu; «airBaltic» tiks glābta[недоступне посилання з лютого 2019]
  7. ↑ AirBaltic первой среди авиакомпаний начала принимать оплату в Bitcoin. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  8. ↑ German investor for airBaltic. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 27 квітня 2018.
  9. ↑ New investor completes airBaltic buy-in. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 27 квітня 2018.
  10. ↑ Latvia's airBaltic will gradually renew fleet with Bombardier CS300 aircraft (Dec 2, 2016). Baltic Course. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
  11. ↑ Bombardier Nears $1.25 Billion C Series Deal With Air Baltic. 27 вересня 2017. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 27 квітня 2018 — через www.bloomberg.com.
  12. ↑ AirBaltic fleet list at planespotters.net. Архів оригіналу за 23 серпня 2012. Процитовано 29 березня 2015. [Архівовано 2012-08-23 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Air Baltic Accelerates Fleet Renewal Plans. Архів оригіналу за 24 листопада 2022. Процитовано 27 квітня 2018. [Архівовано 2022-11-24 у Wayback Machine.]
  14. ↑ airBaltic opts to acquire CSeries aircraft as part of turnaround effort. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 27 квітня 2018.
  15. ↑ Profile on airBaltic. CAPA. Centre for Aviation. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 31 жовтня 2016.
  16. ↑ Liu, Jim (20 квітня 2018). airmalta / airBaltic begins codeshare service in S18. Routesonline. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
  17. ↑ Liu, Jim (22 листопада 2017). Etihad / airBaltic expands codeshare partnership in W17. Routesonline. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 22 листопада 2017.
  18. ↑ Liu, Jim (14 червня 2018). airBaltic / TAP Air Portugal begins codeshare service from June 2018. Routesonline. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
  19. ↑ Liu, Jim (23 листопада 2017). airBaltic / TAROM expands codeshare routes in W17. Routesonline. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 23 листопада 2017.
  20. ↑ airBaltic Serves 3.08 Million Passengers in 2012. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 7 травня 2015. [Архівовано 2013-06-01 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Компанія airBaltic в 2009 році перевезла 2 757 404 пасажирів і стала локомотивом росту в Прибалтиці. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 травня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=AirBaltic&oldid=43978327