Шарль Ніколь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Жуль Анрі Ніколь
фр. Charles-Jules-Henri Nicolle
Ім'я при народженніфр. Charles Jules Henri Nicolle
Народився21 вересня 1866(1866-09-21)
Руан, Франція
Помер28 лютого 1936(1936-02-28) (69 років)
Туніс
Місце проживанняФранція, Туніс
КраїнаФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьбіолог, лікар, професор, бактеріолог, мікробіолог, ботанік
Alma materРуанський університет
Галузьбактеріологія, паразитологія
ЗакладПастерівський інститут
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медицини
ЧленствоФранцузька академія наук
Шведська королівська академія наук
Паризька медична академія
Société des écrivains normandsd
Académie des sciences d'outre-merd
Відомий завдяки:дослідження епідеміології епідемічного висипного тифу
БатькоEugène Nicolled
Брати, сестриMaurice Nicolled
Marcel Nicolled
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1928)

Шарль Жуль Анрі Ніколь (фр. Charles-Jules-Henri Nicolle; 21 вересня 1866 — 28 лютого 1936) — французький лікар, бактеріолог і паразитолог, удостоєний у 1928 році Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 21 вересня 1866 в Руані. Закінчив Руанський університет (1893). Працював у Пастерівському інституті в Парижі у І. І. Мечникова і Е. Ру, в 1893—1902 роках був професором мікробіології Руанського університету. У 1903 році заснував і очолив Пастерівський інститут у Тунісі. З 1933 року — професор Колеж де Франс. Основні роботи присвячені багатьом інфекційним хворобам: епідемічному висипному тифу, епідемічному поворотному тифу, бруцельозу, лейшманіозу, токсоплазмозу, марсельській гарячці, скарлатині тощо. У 1909 році показав можливість експериментального зараження збудником епідемічного висипного тифу морської свинки, що відкрило широкі можливості для вивчення і діагностики цієї інфекційної хвороби. У 1916 році разом з Блезо розробив спосіб лікування цієї хвороби. Створив вакцину проти м'якого шанкра, запропонував спосіб лікування кору за допомогою сироватки реконвалесцентів, довів можливість вакцинації тварин від бруцельозу.

У 1928 році був нагороджений Нобелівською премією з фізіології або медицини за встановлення того факту, що переносником епідемічного висипного тифу є платтяна воша. Однак у вітчизняній літературі зустрічаються описи того, що цей факт був встановлений ще за три десятиліття (у 1892 році) до дослідів Ніколя, професором Київського університету Григорієм Мінхом.

Помер Шарль Ніколь у Тунісі 28 лютого 1936 року.

Посилання

[ред. | ред. код]