Чемпіонат K-1

Чемпіонат K-1
Тип	спортивна організація[d]; вид спорту і спортивна дисциплінаd
Галузь	Спорт
Спеціалізація	Бойові мистецтва
Засновано	1993
Засновник(и)	Кадзуйосі Ісії
Штаб-квартира	Гонконг, КНР
Територія діяльності	Світ
Ключові особи	Майк Кім (президент)
Власник(и)	«K-1 Global Holdings»
k-1.co.jp
	Чемпіонат K-1 у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: К1.

Чемпіонат K-1 — міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням боїв змішаного стилю за уніфікованими правилами, близькими до кікбоксингу. Для досягнення тактичної мети в спортивному змаганні за правилами K-1 дозволяється використання різноманітних ударних і деяких кидкових технік таких бойових мистецтв: бокс, кікбоксинг, тайський бокс, французький бокс, карате, тхеквондо, саньда тощо. Розмаїття ударних технік, що застосовуються в K-1 дозволяють охарактеризувати змагання як абсолютний кікбоксинг. Варто відзначити, що змагання за правилами K-1, хоч і дозволяють використання змішаної техніки, та не відносяться до змішаних бойових мистецтв. Втім, група компаній «Fighting and Entertainment Group» (власник чемпіонату K-1) проводила також і бої за правилами змішаних єдиноборств, як на турнірах чемпіонату, так і за його межами. Новий власник, компанія «K-1 Global Holdings», зосереджений на кікбоксингу. Правила K-1 широко використовуються спортивними організаціями світу.

Особливості і правила

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться на чотирикутному боксерському рингу, довжина кожної сторони якого становить 6 метрів^[1].

Вагові категорії

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться наступних вагових категоріях:

напівлегка вага (до 60 кг)
легка вага (60-65 кг)
середня вага (65-70 кг)
напівважка вага (70-85 кг)
важка вага (85-100 кг)
суперважка вага (понад 100 кг)

Раз на рік проводиться Гран-прі K-1 у двох ширших вагових категоріях: середній (до 70 кг) і важкій (понад 70 кг)^[1].

Раунди

Кожний раунд в чемпіонаті K-1 триває 3 хвилини. Рейтингові бої тривають три раунди, бої за чемпіонський титул — п'ять раундів. Перерва між раундами — 1 хвилина. У виняткових випадках тривалість бою може бути подовжена не більше ніж на два раунди^[1].

Екіпірування бійця

Боєць допускається до змагання лише при відповідності його екіпірування вимогам правил. Всі бійці виходять на ринг у спортивних шортах, без взуття. Футболки, сорочки, куртки і кімоно заборонені. Бійці повинні використовувати лише стандартні боксерські рукавички вагою 6, 8 або 10 унцій (в залежності від вагової категорії)^[1].

Результати змагань

Бій може бути завершений одним із наведених способів:

Нокаут (англ. KO): бійцю може бути завдано удару, в результаті якого він втратить свідомість чи здатність продовжувати бій.
Технічний нокаут (англ. TKO): боєць може втратити здатність продовжувати бій за однією з наступних причин:
- рішення рефері (якщо рефері констатує, що боєць втратив здатність адекватно захистити себе або якщо боєць тричі потрапляє у нокдаун протягом одного раунду);
- рішення лікаря (якщо лікар констатує поранення, травмування або сильну кровотечу у бійця);
- рішення кутового (якщо кутовий асистент бійця вирішує припинити бій).
Рішення суддів: в залежності від нарахованих очок судді можуть прийняти одне із наступних рішень:
- одностайне рішення (всі три судді присуджують перемогу бійцю А);
- переважне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя констатує нічию);
- роздільне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя присуджує перемогу бійцю Б)
- нічия (судді констатують нічию).

У випадку констатування нічиєї по завершенню основного часу змагання може бути запроваджено додатковий час (не більше двох раундів) для визначення переможця. В деяких випадках бій може бути завершений технічною нічиєю, технічним рішенням, може бути визнаний таким, що не відбувся. Боєць також може бути дискваліфікований або оштрафований^[1].

Нарахування очок

Три судді оцінюють кожний раунд змагань у чемпіонаті K-1. Бійцю, який провів раунд краще свого суперника, нараховується 10 очок. Бійцю, який провів раунд гірше свого суперника, нараховується 9 або менше очок. У разі порушення правил рефері та/або суддя може ухвалити рішення про зняття очок із порушника. Судді повинні уникати нарахування рівної кількості очок. Рівна кількість очок може бути нарахована лише у випадку, коли з одного з бійців були зняті очки за порушення правил. У разі рівної боротьби і наявності рівного рахунку після завершення додаткового часу, судді повинні переглянути рахунок у попередніх раундах змагання^[1].

Заборонені дії

У змаганнях за правилами K-1 заборонено:^[1]

Завдавати удари головою.
Завдавати удари ліктями.
Завдавати удари плечем або передпліччям.
Завдавати удари в пах.
Завдавати удари в очі
Завдавати удари в горло.
Завдавати удари в потилицю.
Проводити амплітудні кидки, больові прийоми і удушення.
Кусати суперника.
Атакувати суперника зі спини.
Атакувати суперника, який впав, або піднімається.
Атакувати суперника, після оголошення команди «брейк».
Використовувати канати для оборони чи нападу.
Виштовхувати/викидати суперника за межі рингу.
Залишати ринг під час змагання.
Вступати в суперечку з рефері.

Чемпіони K-1

Нижче використовуються такі скорочення:

ТЧ	— Тимчасовий чемпіон
^ЧЗТ	— Чемпіон залишив свій титул
^ЧПТ	— Чемпіон був позбавлений свого титулу
[1]	— Черговий титул бійця в конкретній ваговій категорії

Суперважка вага (понад 100 кг)

№	Чемпіон	Період чемпіонства	Захисти титулу
1	Семмі Схілт	4 березня 2007 — дотепер	4

Важка вага (70-100 кг)

№	Чемпіон	Період чемпіонства	Захисти титулу
1	Бадр Харі^ЧПТ	28 квітня 2007 — 17 грудня 2008	1
Бадр Харі був позбавлений титулу як покарання за неспортивну поведінку і зловмисне порушення правил (удари ногами по лежачому супернику)^[2].
2	Кіотаро Фудзімото	28 березня 2009 — 21 жовтня 2011	1

Переможці Гран-прі K-1

Важка вага (понад 70 кг)

Рік	Переможець	Фіналіст
1993	Бранко Цикатич	Ернесто Гост
1994	Петер Артс [1]	Масаакі Сатаке
1995	Петер Артс [2]	Жером Ле Банне
1996	Енді Хуг	Майк Бернардо
1997	Ернесто Гост [1]	Енді Хуг
1998	Петер Артс [3]	Енді Хуг
1999	Ернесто Гост [2]	Мірко Філіпович
2000	Ернесто Гост [3]	Рей Сефо
2001	Марк Хант	Франсіску Філью
2002	Ернесто Гост [4]	Жером Ле Банне
2003	Ремі Боньяскі [1]	Акіо Морі
2004	Ремі Боньяскі [2]	Акіо Морі
2005	Семмі Схілт [1]	Ґлаубі Фейтоза
2006	Семмі Схілт [2]	Петер Артс
2007	Семмі Схілт [3]	Петер Артс
2008	Ремі Боньяскі [3]	Бадр Харі (дискваліфікований)
2009	Семмі Схілт [4]	Бадр Харі
2010	Алістар Оверім	Петер Артс
2024

Середня вага (до 70 кг)

Рік	Переможець	Фіналіст
2002	Альберт Краус	Каолан Каовічіт
2003	Масато Кобаясі [1]	Альберт Краус
2004	Сомбат Банчамек [1]	Масато Кобаясі
2005	Анді Сауер [1]	Сомбат Банчамек
2006	Сомбат Банчамек [2]	Анді Сауер
2007	Анді Сауер [2]	Масато Кобаясі
2008	Масато Кобаясі [2]	Артур Кишенко
2009	Ґеворґ Петросян [1]	Анді Сауер
2010	Ґеворґ Петросян [2]	Йосіхіро Сато
2024	Стоян Копривленский	Виктор Акимов

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-11-02 у Wayback Machine.]
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2009. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-01 у Archive.is]

Посилання

Офіційний сайт чемпіонату K-1 [Архівовано 19 травня 2007 у Wayback Machine.]

[K-1_rules-1] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-11-02 у Wayback Machine.]

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2009. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2011-01-01 у Archive.is]

[1]

[2]