Перейти до вмісту

Ферде (рельєф)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маріагер-фіорд[en]

Ферде — тип вузької затоки на східному узбережжі півострова Ютландія, що складається з данської Ютландії та німецького Шлезвіг-Гольштейн. Ці затоки мають льодовикове походження, але механіка льодовика відрізнялася від механіки льодовика у Норвезьких фіордах , а також від шведських і фінських фіардах.

Геологія

[ред. | ред. код]
Європа під час Віслинського та Вюрмського зледенінь

Під час Віслинського зледеніння, приблизно 20 000-70 000 років тому, акваторія нинішнього Балтійського моря була покрита льодовиковим щитом, край льодовика що рухався суходолом вирізав западини. Коли льодовик відступив, утворилось велике передльодовикове озеро. Рівень води піднявся, і западини заповнилися водою. Видалений матеріал утворив моренні пагорби біля бортів і торців річищ.

Науковці вважають, що деякі з цих ферде не були вирізані льодом безпосередньо, а були вимиті потоками води під льодом (тунельні долини). Крім того, їх інтерпретували як «обезголовлені» річкові русла, збережені біля моря без припливів. [1]

Приклади

[ред. | ред. код]
Фіорд Ютландії та Шлезвіг-Гольштейну

Данія

[ред. | ред. код]
  • Лангерак[en]​​: довжина 32 км. Східна частина Лім-ферде, насправді протока зі східним входом до Каттегату і західним сполученням з іншими частинами Лім-ферде, які є скоріше лагунами.
  • Маріагер-ферде[en]: 35 км, довжина каналу 42 км.
  • Рандерс-ферде[en]: довжина 30 км. Вхід з півночі, розгалуження на південь, зі східним відгалуженням.
    • Грунд-ферде: менш замулений, ніж внутрішня частина Рандерс-фіорда.
  • Норсмінде-ферде[en]: довжиною лише трохи більше 3 км, був скорочений шляхом меліорації з 1830 року і став внутрішнім озером із каналізованим доступом до моря через велике замулення входу.
  • Горсенс-ферде[en]: довжиною 16 км; вхід між островами Алро і Г'ярне називається Алро-Сунд.
  • Вайле-ферде[en]: довжина 12 км.
  • Рандс-ферде: довжиною всього 3 км, був фіордом до 19 століття. Після вхід перегородили дамбою, нині прісна водойма.
  • Коллінг-фіорд: Довжина 10 км. Відгалуження вузької частини Малого Бельту.
  • Гадерслебенер-ферде[de]: довжина 15 км, найвужчий фіорд.
  • Обенро-ферде[de]: довжина 10 км, ширина 3-4 км.
  • Альс-ферде[de]: довжина 12 км, продовжена до 20 км фіордом Аугустенборг (8 км). Крім головного входу з півночі, є вузький другий вхід під назвою Альс-зунд[en]; глухий кінець - Аугустенборг-фіорд.

Кордон та Німеччина

[ред. | ред. код]

У Шлезвіг-Гольштейні є чотири фіорди і два колишніх фіорди:

  • Фленсбург-ферде[en] є частиною німецько-данського кордону. Залежно від визначення довжину можна вказати від 40 до 50 км.
  • Шлай-ферде[en] є найвужчим (німецьким) фіордом і його можна вважати найдовшим, довжина якого становить від 40 до 42 км, залежно від типу вимірювання. Через його малу ширину також вважають, що утворено не льодовиком, а є тунельною долиною.
  • Еккерн-ферде[en]
  • Кіль-ферде[de], який геологічно також має у своєму складі частину Кільської затоки.
  • Геммельсдорфер-зеє[de] - колишній фіорд Любецької бухти.
  • На початок ХХІ сторіччя Травефорде частково засипаний піском. Залишкова частина називається Петенитцер-вік і з'єднується з морем лише гирлом річки Траве.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gregory, J.W. (1913). The Nature and Origin of Fiords. London: John Murray. с. 128 – 133.

Література

[ред. | ред. код]
  • Kurt-Dietmar Schmidtke: Die Entstehung Schleswig-Holsteins. 3. Auflage. Wachholtz, Neumünster 1995, ISBN 3-529-05316-3.