Престол (трон)
Престол, трон — крісло, призначене для сидіння правителя-самодержця, коли він з'являється перед людьми і вершить свою владу — видає закони, чинить суд, приймає послів або бере участь у суспільних дійствах і обрядах.
Слово престол походить від староцерк.-слов. прѣстолъ, утвореного за допомогою приставки староцерк.-слов. прѣ- («пере-», «пре-») від дієслова староцерк.-слов. стьлати («слати», «стелити»): пор. д.-рус. столъ («стіл», «лава», «стілець»). Первісним значенням, очевидно було «стілець, вищий за інші», «найвища лава»[1].
Стіл (д.-рус. столъ) — давньоруська назва князівського престолу. Від нього походять слова «стольний град», «столиця» — «місто, де знаходиться стіл правителя».
Трон (від грец. θρόνος — підпора, опора; сидіння, престол):
- багато оздоблене крісло на спеціальному підвищенні
- місце монарха під час урочистих церемоній у палаці; престол
- (переносне значення) влада монарха, монархічне правління.
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2011) |
- Святий Престол
- Кістяний трон Івана IV Васильовича
- Трон Бориса Годунова
- Трон Михайла Федоровича
- Подвійний трон Івана V та Петра I
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Трон // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови онлайн (містить понад 207 000 словникових статей)
- Українські ресурси: Словник іншомовних слів
.jpg)
