Перейти до вмісту

Роятин

Координати: 50°31′52″ пн. ш. 24°24′8″ сх. д. / 50.53111° пн. ш. 24.40222° сх. д. / 50.53111; 24.40222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Роятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Сокальська міська
Код КАТОТТГ UA46120110400087900
Основні дані
Населення 170 (2020)
Площа 0,466 км²
Густота населення 375,54 осіб/км²
Поштовий індекс 80024
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°31′52″ пн. ш. 24°24′8″ сх. д. / 50.53111° пн. ш. 24.40222° сх. д. / 50.53111; 24.40222
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми річка Роятинка
Місцева влада
Адреса ради 80024, Львівська обл., Шептицький р-н, с.Стенятин, вул.Центральна,115
Староста Студінський Григорій Ярославович
Карта
Роятин. Карта розташування: Україна
Роятин
Роятин
Роятин. Карта розташування: Львівська область
Роятин
Роятин
Мапа
Мапа

Роя́тинсело в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 170 осіб (2020)[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на річці Роятинка, за 26,8 км на північ від районного центру міста Шептицького та за 81 км від обласного центру міста Львів.

Клімат

[ред. | ред. код]

У селі вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,3 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18.1 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 83 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 602 мм опадів.

Кліматограма Роятина
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
31
 
 
−2
−7
 
 
31
 
 
0
−6
 
 
33
 
 
5
−2
 
 
43
 
 
13
4
 
 
66
 
 
19
8
 
 
78
 
 
22
12
 
 
83
 
 
24
13
 
 
65
 
 
23
12
 
 
55
 
 
18
8
 
 
39
 
 
13
4
 
 
39
 
 
5
0
 
 
40
 
 
0
−4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 603 мм.

Джерело: [2]

Населення

[ред. | ред. код]
2001 2020
175 170[1]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Члени УВО, ОУН та вояки УПА, котрі полягли у боротьбі з окупаційними режимами або були репресовані в 1920-1950 роках[3].
  • Барчук Михайло Дмитрович, 1921 р.н., селянин, симпатик ОУНР. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений за зв'язки з УПА на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у ВТТ Берлаг, Магаданська область. Звільнений 18.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
  • Болібрух Микита Андрійович, 1892 р.н., селянин, кущовий провідник ОУН. 16.12.1946 ВТ військ МВС засуджений на 10р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. та конфіскацією майна. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). Після відбування покарання повернувся в рідне село. Похований на кладовищі в с.Стенятин.[4]
  • Дещаківська Марія Павлівна, 1926 р.н., селянка, зв'язкова УПА. 25.01.1945 року заарештована Сокальським РВ НКВС (ст. 54-1а КК УРСР). 07.06.1945 року етапована у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР для продовження слідства. Звільнена 22.08.1946 року за відсутністю доказів.
  • Дзядик Іван Іванович, 1923 р.н., стрілець УПА. Арештований у 1946 року агентами НКВС. Помер у таборі Комі АРСР.
  • Дуда Володимир Михайлович, 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув у 1944 року під час облави військ НКВС в с. Стенятин. Похований у с. Стенятин.
  • Дячик Іван Якимович, 1922 р.н., селянин, член ОУН. 17.03.1947 року Військовим трибуналом військ МВС засуджений за зв'язки з УПА на 7 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). ВТТ Дальбуд, Магаданська області. Звільнений 10.10.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Помер 14.12.1969 року у с. М'якит Хасунського району Магаданської області РФ.
  • Дячик Уляна, 1914 р.н., зв'язкова УПА. Арештована агентами НКВС у 1945 року. Покарання відбувала у таборі Воркути, РФ. Померла в с. Стенятин у 1982 році.
  • Кінаш Мирон Дем'янович, 1924 р.н., коваль, господарчий УПА. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у таборі Степлаг, Карагандинська область, Казахська РСР. Звільнений 16.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
  • Лукащук Ілля Миколайович, 1921 р.н., селянин, стрілець УПА сотні Олександра Степанюка—«Мефодія». 28.02.1945 року Військовим трибуналом 43-ї ЗСД засуджений на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). Звільнений 10.03.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Звільнений 15.10.1955 року.
  • Студінський Іван Кирилович, 1902 р.н., член ОУН. Арештований у 1944 році агентами НКВС. Помер у таборі Караганди.
  • Томчак Євгенія Йосипівна, 1927 р.н., зв'язкова УПА. У 1946 році засуджена на 10 років таборів Магадану.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться Дитячий оздоровчий табір »Горизонт», у якому з 2015 року організовують літній національно-патріотичний наметовий табір «Козацький дух» для дітей вояків АТО[5][6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Стенятинська сільська рада[недоступне посилання]
  2. Ukraine. Lviv Oblast. Roiatyn(англ.)
  3. Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
  4. Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990. www.sokal.lviv.ua. Процитовано 21 лютого 2024.
  5. На Львівщині організували літній табір для дітей бійців АТО (ФОТО)
  6. Відкриття табору «Козацький дух»
  7. Козацький дух. Про проект

Посилання

[ред. | ред. код]