Рогалик
Походження | Австрія |
---|---|
Необхідні компоненти | борошно пшеничне |
Рогалик — хлібобулочний виріб. На відміну від круасана, рогалики мають вигнуту форму і не можуть бути приготовані із листкового тіста. Випікаються солодкими або солоними, можуть містити різноманітні начинки, такі як сир, джем, мак. Іноді називають кіфлі, назва походить від нім. Kipferl.
Рогалики можуть бути виготовлені з різноманітного тіста — від дріжджового до пісочного. Перед випіканням рогалик можуть посипати маком, кунжутом та іншим насінням, а також пряностями. Іноді рогалики начиняють джемом, сиром та іншими видами начинки.
Готові вироби можуть бути як солоними, так і солодкі. Несолодкі часто вживають як хліб/булочку, намазавши джемом або медом. Солодкі вважають самостійними кондитерськими виробами.
Також можна зустріти пряне тісто для рогаликів. Вони можуть містити у собі різноманітні спеції, а також фрукти.
Форма рогалика асоціюється з формою півмісяця на прапорі Туреччини. За легендою, перший рогалик спік віденський пекар у XVII столітті, після невдалої спроби захвату турками фортеці.
Проте, хлібні вироби вигнутої форми були відомі різним народам ще раніше. Так, наприклад, Гаррі Лемарк стверджує, що рогалики випікались вже у XII столітті.
Довгий час вважалось, що рогалики вперше з'явились у 1686 році та честь визволення Буди від Османської імперії. Святуючи перемогу, один з кондитерів спік рогалики у вигляді півмісяця, зображеного на османському прапорі.
Однак ця легенда була розвінчана істориком Карлом Теплі у 1985 році. Перша згадка про рогалики сягає XII століття.
Рогалик зустрічається у багатьох європейських кухнях, у тому числі у болгарській, угорській, македонській, молдовській, польській та ін. Традиційно рогалики виготовляли з дріжджового тіста. Пізніше з'явились різновиди із листкового тіста (круасан). Зараз у багатьох країнах популярні солодкі розсипчасті рогалики, у котрих борошно замінено на розмолоті горіхи, наприклад, ваніллекіпферл у німецькій та австрійській кухнях.