Пентей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пентей
Πενθεύς
«Смерть Пентея», пр. 450—455 до н. е., Лувр
МіфологіяДавньогрецька
Посадакороль Фівd
БатькоЕхіон
МатиАгава
ДітиOklasosd
Персонаж творуВакханки
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пентей, також Пенфей (грец. Πενθέας]) — фіванський володар, син Ехіона й Кадмової дочки Агави.

Відомий настороженим ставленням до принесеного дідом до Фів культу Діоніса — можливо під впливом батька, фіванського аристократа, «спарта» Ехіона. Зрештою, Пентея під час оргії на горі Кітерон розірвали вакханки, серед яких була його власна матір, Агава, яка в хмільній нестямі не зрозуміла, що вбиває власного сина[1].

Міф опрацювали Евріпід у трагедії «Вакханки» та Есхіл у трагедії «Пентей або Вакханки» (не збереглася).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.27

Література

[ред. | ред. код]